Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих українців. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації.
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Любов Максименко
57-річна Любов Максименко загинула 3 березня 2022 року в Гостомелі на Київщині. Вона разом з родичами намагалася евакуюватися з мікрорайону Кимерка. Проїхали три блокпости, а неподалік місцевої поліклініки на вулиці Свято-Покровській їхній автомобіль почали обстрілювати з четвертого.
Любов загинула від потрапляння снаряда в голову. Загинув також її чоловік Володимир Максименко. Синові подружжя осколком вибило око, без належної медичної допомоги він залишався в Гостомелі до 11 березня.
«Росіяни стріляли по авто з різної зброї. У мене дістали зі спини кулю калібру 5,45 міліметра. Мамі голову відстрелили з крупного калібру, з кулемета. Дружині ногу прострелили трасером. З БТРа також були постріли. Снайпери стріляли», – пригадує Максим.
Любов Максименко була пенсіонеркою, а перед тим працювала медсестрою в тубдиспансері у Пущі-Водиці, також була співробітницею ветеринарної клініки. Вона дуже любила тварин. Забирала додому на перетримку й лікування безпритульних та сусідських. Ще одним захопленням жінки було квітникарство – вирощені квіти Любов дарувала сусідам та знайомим.
«Мама була дуже доброю людиною. Усім допомагала. У неї навіть сторінка була в фейсбуці, де пропонувала безкоштовно саджанці квітів та інших рослин. Багатьом допомогла врятувати й домашніх улюбленців, – каже син Максим. – Мама померла на моїх очах. Вона сиділа поруч на передньому сидінні. Я її одразу навіть не зміг забрати, були постійні обстріли. Пізніше вирив яму в дворі й поховав там разом з батьком…»
Після ексгумації Любов та Володимира Максименків перепоховали на кладовищі в Гостомелі.
У Любові залишилися двоє синів та онуки, яким 13 та два роки.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
