«Кожен чоловік мав повернутися, щоб захищати свою країну» – вважає оператор 8-го полку ССО. Його історію оприлюднило Командування Сил спеціальних операцій ЗС України, передає НСН. Сам герой матеріалу міг би залишитися за кордоном, але одразу повернувся на Батьківщину, коли дізнався про початок повномасштабного вторгнення.
«Я працював в охороні суден, які проходять небезпечні території. Зокрема, це Червоне море (там ми захищали судна від піратів) та Південна Америка (де запобігали потраплянню заборонених речовин на борт, тобто виконували місію “Unarmed Guards”). Я дізнався про початок повномасштабної війни коли ми повернулися в готель Панами. Приблизно о 10-й вечора за їхнім часом по всіх каналах почали передавати “russia invade Ukraine”. Я одразу написав своєму менеджеру, яка вже готувала на відправку людей, що хотіли повернутися і захищати Україну. Це твоя країна, на неї напали, вважаю, що кожен поважаючий себе чоловік мав би повернутися і стати на її захист»., – каже військовий
Він також розповів про операції, які запам’яталися йому найбільше. Це бої у Бахмуті і на Запоріжжі.
Боєць поділився такими спогадами про звільнення Роботиного на Запоріжжі. Вони дозволяють зрозуміти, як складно нашим військовим відвойовувати у ворога кожен клаптик землі.
Військовий розповідає:
«Наприклад, в Роботиному спочатку нам ставили завдання звільнити декілька будинків. Однак потім ситуація розвинулася так, що ми звільнили ціле селище і зачищали прилеглі “посадки”.
Усі операції ми виконували в нічний час, адже маємо перевагу у приладах нічного бачення. Іноді працювали разом із інженерами, тому що всі території були заміновані. Хлопці пробивали нам шлях, а далі йшли ми.
Для розуміння, наскільки складно здобуваються перемоги на фронті, розповім про одну добу нашої роботи.
Одного разу в Роботиному ми зустріли п***ів. Вони почали кричати “Кто? Кто?”. Ми відкрили вогонь, закидали їх гранатами, і противник відійшов далі. Впродовж дня ми просунулись до крайньої нашої позиції, яку був сенс обороняти.
На позиції на ніч нас залишилося троє: я, снайпер з “теплом” і ще один наш боєць. Ми сиділи на “ушному”, а снайпер спостерігав, бо міг “цинкувати” всю посадку.
Почули звук – до нас по окопах йшов противник. Я запитав: “Хто?”, він відповів: “Сова”. І ми його знищили. Другого ворога ми зі снайпером побачили у нічник і одразу “зняли”. Третього я ліквідував, коли йшов під прикриттям до своїх і побачив рух в “лисячій норі”. Забрали у нього зброю, відійшли на нашу позицію і зайняли сектори. Тоді по нас почався артобстріл.
Далі були штурми та зачистки, ми постійно пересувалися по замінованій території під вогнем артилерії і авіації. І сьогодні продовжуємо захищати Україну».
Ще новини України: Пив з калюж, відрізав палець ножицями і нищив окупантів: український боєць сам 46 днів воював в тилу ворога
