Каховське водосховище може заповнитися і на 100%, а зараз там відродилась річка, якої не було 65 років. Також на дні утворюються озерця, в яких навіть ловлять рибу. Крім того дно продовжує заростати вербою.
Про все це та інше розповів виданню Texty.org.ua завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, члено правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко, який нещодавно аж двічі відвідав територію поруч із колишнім Каховським водосховищем, передають Новини України – НСН.
За словами науковця, зараз нові ґрунти на дні колишнього водосховища достатньо зволожені. Навіть є озерця з водою.
Я думав, що вони висохнуть, але поки що є. Навіть рибаків бачив. Йдеться, звісно, про затоки Каховського водосховища. На самому водосховищі ніхто не ловить, бо це в зоні видимості з лівого берега. Загалом щодо води, то її було більше, потім вона трохи впала, а зараз знову її кількість зросла. Думаю, це пов’язано з дощами, які недавно пройшли вище за течією, – розповів Іван Мойсієнко
Він також розповів, що сталося з тріщинами, які утворилися в деяких місцях на дні колишнього водосховища.
Там, де було зволожено, тріщини позатягувало. Але не виключаю, що ґрунт влітку знову висихатиме й знову тріскатиметься. Річ у тім, що зверху там мул, а він має таку особливість, коли висихає, тріскатися. Мул, звісно, утворився, коли з’явилося Каховське водосховище. Корінні ґрунти, що були там до водосховища, так не тріскаються, – пояснив науковець
Відродилась річка, якої не було 65 років
На дні Каховського водосховища відродилась річка Кам’янка. Її довжина близько 50 кілометрів.
І її 65 років фактично не було, бо вона була затоплена водосховищем. Після підриву водосховища в неї була дуже потужна течія, бо всі ці вапняки навколо неї наситилися водою, до неї текло безліч струмків. Восени струмки вже здебільшого пересохли, але водотік у річці все одно був. І навесні він лише збільшився. Тобто річка Кам’янка продовжує існувати, – розповів Іван Мойсієнко
Каховське водосховище може заповнитися і на 100%
За словами Івана Мойсієнка, цієї весни сталося заповнення більш ніж половини водосховища. При цьому у листопаді вода займала тільки 12% території колишнього водосховища. Все через те, що минула осінь видалася дуже сухою, тому це, вірогідно, мінімум рівня води, який там міг бути.
А так, думаю, рівень затоплюваності водосховища може становити 30%, 50% чи навіть 100%, якщо буде дуже-дуже вологий рік. Але історично так завжди і було. Це такий процес, що завжди рік на рік не схожий. Тому що сам водотік Дніпра міг дуже коливатися з року в рік, – пояснив фахівець
Що з рослинністю на дні Каховського водосховища?
Станом на минулу осінь приблизно 30% водосховища становили вербові ліси, 13% — болотна рослинність, 12% — вода.
Амброзію я бачив лише в селах. На самому водосховищі не спостерігав. Думаю, що водопілля, яке відбулося цього року, має оці інвазійні види (ті, які завдяки людині прийшли з інших місцевостей і шкодять екосистемі. — Ред.) вбити. Бо в нас вологолюбних інвазивних видів не так уже й багато. Переважно це рослини, які не дуже добре переносять велику кількість вологи. А в умовах водопілля вони просто вимокнуть — загинуть, – розповів Мйсієнко
На його думку, це має зупинити можливу їх інвазію тих 45% території колишнього водосховища, які станом на минулу осінь ще не заросли. Водночас це водопілля підготувало хороші умови для насівання притаманних нашій місцевості водно-болотних видів рослин – зокрема, верби. Тобто заростання нашими видами, найімовірніше, продовжиться.
Щось більш-менш достеменно зможемо сказати лише в другій половині літа, а то й восени. Зараз можна лише сказати, що цей рік буде трохи інший, ніж минулий, і аналогії минулого року тут не дуже працюватимуть, – прогнозує науковець
Він також розповів, що зараз на місці колишнього водосховища утворилося безліч менших водойм різної глибини, як правило, до трьох метрів, і все це активно заростає рослинністю. І все це дуже гарні місця для птахів, для нересту і нагулу риби. Тому логічно, що кількість і птахів, і риби має збільшитися.
Ще новини України: Яке майбутнє Каховського водосховища: повернення «моря», нове місто чи Великий Луг?
