За час війни сигнал повітряна тривога став невід’ємною частиною життя українців. Вся територія нашої країни знаходиться в потенційній зоні небезпеки ракетних атак РФ, тому сирени часто звучать навіть вдалині від зон бойових дій. Однак системи оповіщення спрацьовують не завжди
Як спрацьовують системи оповіщення НСН дізнався з повідомлення на сайті РБК-Україна.
Відповіді на головні питання щодо роботи під час повітряної тривоги
Що означає повітряна тривога
Повітряна тривога – сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря. Вмикається у разі ризику авіаудару або запуску ракет у напрямку населеного пункту чи області.
Сирена повітряної тривоги звучить безперервно протягом 1 хвилини сигналом, що наростає і стихає. Після перерви до 30 секунд звук повторюється не менше трьох разів.
На відміну від повітряної тривоги попереджувальна команда “Увага всім!” звучить як переривчастий сигнал електросирени, гудки, запис у гучномовцях. Після чого по телебаченню або радіо транслюють інформацію про небезпеку надзвичайної ситуації.
За яким принципом вмикається сирена
Оповіщення повітряної тривоги спрацьовує, коли радіолокаційні системи Повітряних сил ЗСУ фіксують переміщення ворожих літальних об’єктів у бік території України.
Сирена говорить про те, що на певний регіон насувається авіація, яка може атакувати бомбами або ракетами, чи ракета вже випущена.
За інформацією з радарів визначається напрям руху ракети з урахуванням того, що вона може змінити свій курс праворуч, ліворуч або навіть зникнути з радарів.
На підставі цих даних у регіонах за траєкторією її польоту вмикається сигнал повітряної тривоги.
Чому тривога не завжди спрацьовує
Повітряну тривогу оголошують при небезпеці авіаудару або при ракетній атаці з дальньої відстані та великих висот.
При артилерійському обстрілі, ударах з РСЗВ “Град”, “Смерч” сирена не спрацьовує через складність відстежити запуск таких снарядів.
Як дізнатися про повітряну тривогу
Сирена – не єдиний спосіб дізнатися про ракетну загрозу. Завдяки вбудованій системі оповіщення, повідомлення про повітряну тривогу висвічується на екранах смартфонів, які знаходяться в потенційно небезпечному регіоні.
Новини про тривогу оперативно з’являються у регіональних Telegram-каналах. Стежити за ситуацією в Україні можна на онлайн-мапі тривог.
Також є мобільні додатки для отримання оперативної інформації про початок та скасування повітряної тривоги. Один із найпопулярніших – “Повітряна тривога”. Про сирену в Києві повідомляє додаток “Київ цифровий”.
Крім того, ДСНС з 7 вересня розпочинає тестування нової системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації. Повідомлення надходитимуть на телефони українців. Ця технологія має низку переваг: оперативність, гнучкість у виборі локацій, наявність звукового сигналу, навіть якщо звук на смартфоні вимкнено.
Що потрібно робити при повітряній тривозі
Після включення сирени необхідно вимкнути воду, газ у квартирі, взяти найнеобхідніші речі та пройти в укриття.
Від моменту, коли починає звучати сирена до потенційного удару, є близько 10 хвилин, щоб сховатися в безпечне місце. Це орієнтовний час, він залежить від місця запуску ракети, швидкості її польоту та інших чинників.
Надійними укриттями на випадок ракетної атаки є станції метро, спеціально обладнані бомбосховища, підвали будинків, підземні паркінги. Такі приміщення обов’язково повинні мати два виходи.
Залишаючись під час тривоги в квартирі, слід використовувати правило двох стін – ховатися в місці, яке знаходиться за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор.
Через 10 хвилин після отримання оповіщення про закінчення повітряної тривоги можна залишити укриття.
Статистика тривог в Україні
З початку повномасштабного вторгнення Росія запустила по Україні понад 3,5 тисячі ракет. За цей час повітряна тривога лунала у всіх регіонах країни.
Найтривалішою є тривога у Луганській області – вона безперервно триває з 4 квітня (3804 години).
На другому місці Харківська область – тут було 1057 тривог загальною тривалістю 934 години 53 хвилини. 895 тривог було на Донеччині, сирени звучали 688 годин 19 хвилин.
У Києві оголошували тривогу 520 разів. Її загальна тривалість становила 504 години 47 хвилин.
Найменш “тривожні” області: Закарпатська (141 тривога) та Чернівецька (159 тривог).