В Києві 24 лютого відбувся саміт “Підтримай Україну”. Усього в саміті взяло участь близько 40 країн, серед них країни ЄС, керівництво ЄС, НАТО, Канада, Японія. Головні заяви і все, що відомо.
Про це розповідають “Новини України – НСН”.
Саміт “Підтримай Україну” в Києві 24 лютого
Показово, що частина гостей, як от лідер Канади Джастін Трюдо, вмикнулись із Києва по відеозв’язку на онлайн засідання країн “Великої сімки”. У цій зустрічі брав участь і Дональд Трамп, а Володимир Зеленський потім заявив на пресконференції, що вони у рамках “Великої сімки” спілкування з президентом США. Проте деталей спілкування не надав.
“Ми мали добру розмову в рамках країн “Великої сімки” під головуванням Канади, дякую Джастіну за організацію. Сподіваємось, що США продовжать підтримку з іншими партнерами, нам потрібно не втрати єдність між Європою та США”, – поділився деталями Зеленський.
Дональд Трамп та віцепрезидент Венс також брали участь у засіданні “Великої сімки”.
24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в столиці зібралося 13 лідерів різних країн.
Вони приїхали особисто, щоб переконати, що вони досі віддані ідеї підтримки України попри неоднозначні меседжі, які останніми днями надходять від Вашингтона.
Ще десятки лідерів виступили на саміті онлайн. Зокрема, президент Туреччини Реджеп Ердоган і президентка Швейцарії – країни, яка цьогоріч головуватиме в ОБСЄ.
Усього в саміті взяло участь близько 40 країн, серед них країни ЄС, керівництво ЄС, НАТО, Канада, Японія. Помітним було те, що на цій зустрічі не було представників США, які сьогодні хоч і очолюють спроби мирного врегулювання війни, втім оголошують неоднозначні заяви в бік президента Зеленського.
Днями президент Дональд Трамп назвав Зеленського “диктатором”, який не хоче проводити вибори. Він звинуватив його в тому, що той нібито “почав війну”, а чиновники американської адміністрації відмовилися називати Росію агресором.
Тим не менш, Україна і США продовжують спільну працю угодою про українські рідкісноземельні копалини і деяку важливу інфраструктуру. Дональд Трамп розглядає цю угоду як інвестицію та хоче, щоб США відходила частка від прибутків. А для України важливо, щоб в обмін на мінерали вона отримала хоч якісь гарантії безпеки від США.
У день саміту лідерів віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила у твіттері, що українська та американська команди перебувають на фінальному етапі переговорів щодо угоди про українські корисні копалини.
За її словами переговори “були дуже конструктивними” та “майже всі ключові деталі вже узгоджені”.
“Ми сподіваємось, що лідери США та України якнайшвидше підпишуть і схвалять його у Вашингтоні, щоб продемонструвати нашу відданість на десятиліття вперед”, – написала Стефанішина, натякнувши на можливість проведення зустрічі президентів у США. Жодних подробиць щодо такої зустрічі ні вона, ні Офіс президента не надали.
Тим часом у Вашингтон для зустрічі з Трампом приїхав президент Франції Еммануель Макрон, який є прихильником України та українського бачення мирного процесу. Замість Макрона в Україну приїхав міністр з питань Європи Бенджамін Аддад.
Макрон планує обговорити з Трампом відносини з Росією.
Заяви лідерів на саміті у Києві
Більшість заяв лідерів країн, які виступали на саміті на підтримку України, були схожі – усі погоджувалися, що Україна воює з Росією не тільки за себе, а і за “наш демократичний спосіб життя”, що російській агресії не можна потурати, і що майбутнє України – в ЄС.
Президент Литви Гітанас Науседа, який приїхав до Києва особисто, навіть запропонував зафіксувати 1 січня 2030 року датою вступу України до Євросоюзу.
“Безпека Європи залежить від безпеки України. Саме тому дозвольте прискорити вступ України до ЄС. Я пропоную дату 1 січня 2030 року”, – сказав Науседа.
Було також багато заяв на підтримку Володимира Зеленського – на фоні слів Дональда Трампа лідери країн підкреслювали, що Зеленський – це “демократично обраний президент”.
Політики також багато говорили про мир та можливість досягнути його цього року.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо сказав, що “настав момент” зупинити цю війну, і що “цим моментом треба користуватися”.
Президент Туреччини Ердоган ще раз наголосив на тому, що може допомогти Україні в цьому і висловив сподівання, що наступного року “ми відзначатимемо вже річницю миру, а не війни”.
Усі лідери також одностайно повторювали і те, що переговори про Україну не мають відбуватися без України – побоювань про це побільшало після заяв США та зустрічі американців і росіян в Ер-Ріяді.
Лунали також заяви про те, що країни повинні збільшити, а можливо і подвоїти фінансову чи військову підтримку України.
Іспанія та Норвегія оголосили про пакети по 1 мільярду євро допомоги, про 4,5 млрд євро підтримки оголосила Фінляндія, 3,5 млрд євро надійде в березні від ЄС. Джастін Трюдо оголосив про передання Україні 25 БМП LAV III і чотири авіаційних тренажери для F-16.
Президентка Данії Метте Фредеріксен сказала, що країн Європи мають “кілька місяців, щоб прийняти всі необхідні рішення, інакше буде пізно”.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що “ми мусимо прискорити постачання зброї та боєприпасів” Україні, зазначивши, що війна залишається “найважливішою і найбільш значущою кризою для майбутнього Європи”.
“На кону не тільки доля України, на кону доля Європи”, – сказала вона.
У річницю великої війни ЄС також оголосив про введення нових санкцій проти Росії. Їх запровадили про 48 фізичних і 35 юридичних осіб, які відповідальні за дії, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Під обмеження потрапили 74 танкери тіньового російського флоту, які перевозять російську нафту в обхід санкції.
До санкцій також приєдналася Велика Британія – її лідер Кір Стармер взяв участь у саміті онлайн.
Зі свого боку Британія розширила російський санкційний список на 107 позицій. Це найбільший пакет санкцій із початку війни Росії проти України, йдеться в повідомленні на сайту британського уряду.
Санкції спрямовані на військові ланцюги постачання, доходи, які підтримують війну, і бізнес, який приносить прибуток Кремлю, йдеться в пресрелізі.
Обмін полоненими всіх на всіх
Під час саміту президент Зеленський продовжив коментувати можливі умови припинення війни.
Зеленський сказав, що успіх переговорного процесу можна забезпечити лише тоді, коли між сторонами буде відновлена довіра, підірвана неправдивими заявами, невиконаними обіцянками Москви.
За словами Зеленського, довіру в тому числі можна відновити за допомогою обміну полоненими.
“Завершення війни повинно починатися з кроків, які відновлюють довіру до самої ситуації, тому що довіри до Росії немає, – заявив президент України. – І зараз таким кроком може стати звільнення полонених. Тисяч, саме тисяч людей, які утримуються в Росії”, – сказав Зеленський.
“І частина з них утримуються не тільки з 2022 року, а значно раніше ще з 2014 року. Росія повинна відпустити українців. Україна готова до обміну всіх на всіх і це справедливий варіант”, – додав він.
У кінці 2024 року уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в російському полоні перебувають більш ніж 16 тисяч цивільних жителів України.
Офіційні дані про кількість військовополонених з обох боків не оприлюднюють, але в травні 2024 року українська Медійна ініціатива за права людини повідомила, що в російському полоні перебувають більш ніж 10 тисяч військових ЗСУ,
Разом із цим влітку 2024 року російський президент Володимир Путін називав набагато менші цифри. Він стверджував, що в Україні в полоні перебуває близько 1,3 тисячі російських військових, а в Росії – приблизно 6,5 тисяч українців.
З того часу провели кілька обмінів військовополоненими, додому повернули вже сотні людей.
Ще новини України: Велика прес-конференція Зеленського 23 лютого: що сказав президент – головні заяви (відео)
