Науковці з’ясували, що знищення Каховського водосховища у 2023 році створило “токсичну бомбу уповільненої дії”. На дні вивільнилися тонни важких металів, які потрапляють у водойми. Дслідники кажуть, що вплив руйнування дамби можна порівняти з Чорнобильською катастрофою.
Наслідки знищення Каховського водосховища порівняли з катастрофою на ЧАЕС
Про це йдеться в дослідженні вчених німецького університету Лейбніца. Дослідники стверджують, що вплив руйнування Каховської дамби можна порівняти з Чорнобильською катастрофою. Про це розповідають “Новини України – НСН“.
За даними вчених, після підриву дамби на дні водосховища було оголено не менше 83 тисяч тон важких металів. З них 1% – це високотоксичні елементи, такі, як свинець, кадмій, нікель тощо.
Дощі вже вимивають зазначені забруднюючі речовини у водойми, і це загрожує здоров’ю населення регіону.
“Усі забруднюючі речовини, які тепер осідають на дні, накопичуються в різноманітних водних організмах, проходять харчовий ланцюжок і таким чином потрапляють з рослинності до тварин і людей. Наслідки можна порівняти з дією радіації”, – пояснила авторка дослідження Олександра Шумілова.
“Токсична бомба” почала діяти одразу після підриву росіянами ГЕС. Лише вода після зруйнування дамби вбила від 20 до 30% водяних гризунів та весь молодняк тамтешньої риби.
Протягом першого тижня після трагедії щодня водосховище вивільняло від 9 до 17 тисяч тонн фітопланктону. Це призвело до збільшення каламутності води і втрати 10 тонн макробезхребетних.
Вчені очікують, що за п’ять років екосистема земель осушеного водосховища може відновитися до 80%. Проте слово “відновлення” некоректне, бо йдеться про створення нової екологічної системи.
“Це не відновлення, краще підійде слово “перезавантаження”. Це означає, що там усе почне розвиватись власним шляхом, але не обов’язково повернеться до початкових умов”, – зазначила вчена Олександра Шумілова.
Вчена, яка народилася у сусідньому з Херсоном Миколаєві, і зараз працює в Інституті прісноводної екології та рибальства ім. Лейбніца,скаржиться, що через війну неможливо провести деякі невідкладні дослідження, аби знати, що робити далі.
Зараз існує дві точки зору: з однієї ГЕС треба відбудувати, з іншої – залишити все як є. Нові дослідження вчених допомогли б зрозуміти, який з зазначених поглядів більш коректний.
Ще новини України: Найбільші виробники сталі знаходяться під обстрілами: яка ситуація в металургії України
