Що окупанти показали МАГАТЕ на ЗАЕС та які перспективи станції, розповів Дмитро Гуменюк, експерт державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки
1 вересня місія Міжнародної агенції по атомній енергетиці (МАГАТЕ) зробила те, чого давно хотіла Україна —приїхала з інспекцією на захоплену окупантами Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), найбільший подібний об’єкт у Європі. Росіяни давно контролюють станцію, періодично обстрілюють деякі її частини, ховають в середині військову техніку і навіть погрожували підірвати усе. У світі ці дії окупантів сприймають як ядерний шантаж у його найнебезпечнішій версії.
Куди не потрапили представники МАГАТЕ, та в якому стані знаходиться станція НСН дізнався з повідомлення на сайті НВ.
Тож, візит місії мав важливе значення не лише для України, а також і для усієї Європи. Але інспектори МАГАТЕ перебували на станції лише декілька годин, пересувались лише під керуванням російських військових и не змогли побачити деякі важливі для збереження безпеки приміщення АЕС. Дев’ять із чотирнадцяти представників місії одразу залишили цей об’єкт, а решта — розвантажують привезене ними обладнання. Директор агенції Рафаель Гросі заявив про встановлення постійної присутності його співробітників на ЗАЕС.
При цьому президент Володимир Зеленський закликав МАГАТЕ до того, аби змусити РФ провести повну мілітаризацію станції.
Чого тепер можна очікувати від окупантів та МАГАТЕ, та чи означає візит крок до встановлення безпеки на ЗАЕС? На ці та інші питання НВ відповів Дмитро Гуменюк, експерт державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.
Чи вдалося експертам МАГАТЕ виконати місію на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС)?
Своїх планів МАГАТЕ не оприлюднювали. Виходячи з головної мети організації – контроль над нерозповсюдженням ядерних матеріалів, — думаю, їм важливо було перевірити стан ядерних об’єктів та реакторні установки з їхніми басейнами витримки та сховище відпрацьованого ядерного палива. Додатково — стан фізичного захисту, який вже є порушеним через перебування там озброєних осіб.
Ще місія могла поцікавитися станом дизель-генераторів та чи мають вони запаси палива. Це дуже важливо, адже у випадку знеструмлення енергоблоків [яке вже кілька разів відбувалося на станції], ті не вимикаються по принципу чайника: реакція розпаду ядра триває й далі.
А дизель-генератори напряму задіяні у охолодженні. Для постійної роботи їм потрібно мати запас палива. Однак окупанти могли просто вкрасти цей дизель. Якщо ж система перегрівається, то відбудеться сценарій Фукусіми [японської атомної станції, що зазнала аварії у 2011 році з виділенням радіації].
Представники МАГАТЕ мало би чітко встановити, яка кількість дизпалива є в наявності на станції. Ще й місія мала б перевірити чи є запчастини для ремонтів систем безпеки енергоблоків. І важливо впевнитися, як працює кризовий центр на станції. Якраз туди експертів не пустили.
Що таке цей кризовий центр?
Це бункер, захищене від радіації та впливу зовнішнього середовища приміщення. У разі аварії там збирається група інженерів для втілення аварійного плану. В цьому центрі є система моніторингу енергоблоків. Це місце, де, в основному, незаконно переховуються працівники [державного російського оператора АЕС] Росатому та російські військові.
Чи встигла місія усе перевірити?
У них було три години. Пересувалися вони станцією не самостійно — їх водили росіяни. Це був спрощений варіант місії. Експертам МАГАТЕ показали лише те, що їм можна було побачити.
Є відео, де гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гросі проходив повз військову техніку у машинному залі. В чому полягає загроза її перебування на об’єкті?
Машинна зала — це не місце для автомобілів. Хоч ця зала не біля самого реактора, але там багато обладнання для його безпечної експлуатації. Пошкодження там будь-чого може призвести до аварії з подальшим радіоактивним викидом у повітря. Це технічне приміщення з турбіною, турбогенератором та паропроводами. Якщо раптом у тентованих кузовах російської техніки спалахне боєкомплект і зазнають пошкодження паропроводи, то це зменшить охолодження активної зони реактора. Розігрів якого призведе до розплавлення активної частини, як на Фукусімі. Інший варіант — пожежа: може зайнятися масло у трансформаторах. Погасити це буде важко, що також може призвести до аварії.
Нещодавно російський снаряд пробив дах однієї з будівель на ЗАЕС, де зберігається ядерні відходи. Це якось загрожує витоку радіації назовні?
Радіоактивні відходи знаходяться в контейнерах: якщо їх не пошкодити, то витоку не буде. Сама будівля не є герметичним приміщенням. На станції працює система радіаційного контролю. Наразі ця система не фіксує підвищень радіаційного фону на станції.
Якщо раптом викид радіації відбудеться, чи повідомлять про це громадськість?
Без сумніву. Збереться інформаційно-кризовий центр, який регулярно інформуватиме українців та буде аналізувати ситуацію.
Чи залишаться представники МАГАТЕ на станції протягом тривалого часу?
Гросі зазначив, що хотів би зробити місію постійною, однак важко сказати, що відбуватиметься далі.
Ми побачимо детальний звіт місії щодо візиту на ЗАЕС?
Це вперше, коли МАГАТЕ перевіряє атомну станцію на окупованих територіях. Закріпленої практики, як чинити у таких випадках, немає. Передбачаю, що МАГАТЕ оприлюднить заяву за підсумками візиту, однак, без технічних деталей.
В якому технічному стані наразі перебуває ЗАЕС, чи працює станція в надзвичайному стані?
Надзвичайний режим роботи станції розпочався з 4 березня, коли її захопили окупанти. Це вже є порушення вимог радіаційної безпеки.
Більш того, психологічний та фізичний тиск, що чиниться на персонал, призводить до збільшення ризиків важкої аварії. Минулого тижня, коли відбулося знеструмлення майданчику [території АЕС], коли її від’єднали від енергосистеми України — були зупинені п’ятий та шостий енергоблоки [2 вересня п’ятий енергоблок під’єднали до енергомережі]. Тоді існувала найвища ймовірність аварії. На щастя, усі системи спрацювали у штатному режимі. Енергоблоки були заживлені від енергосистеми України. Тепер ситуація з вимкнення живлення АЕС знову повторилася, коли один з енергоблоків знову вимкнули. Тепер працює лише один блок, який живить станцію та віддає певну кількість енергії в енергосистему України.
Жодної аварії не сталося лише завдячуючи тому, що персонал ЗАЕС попри піврічну окупацією психологічний тиск професійно виконує свою роботу.
Яка може бути остаточна мета окупантів щодо ЗАЕС? Схоже, що вони все-таки планують реалізувати контрольовану аварію з витоком обмеженої кількості радіації?
Складно зрозуміти, що коїться у цих осіб в головах. Ті, що військові, хочуть використовувати майданчик, як ядерний щит, — безкарно обстрілюючи усі території, до яких можуть дістати. На жаль, це вони роблять успішно. Також подібними обстрілами вони хочуть спровокувати Збройні сили на постріли у відповідь, аби використати і звинуватити Україну.
Контроль над станцію — це ще й продовження ядерного шантажу України та світу після того як блеф з ядерною кнопкою не спрацював.
Є й ще одна мета, здається: вони намагаються підключити Запорізьку АЕС до російської енергомережі.
Це можливо?
Теоретично, якщо продовжити лінію електропередач з окупованого Криму до станції. Саме тому вони намагалися відновити електроопори біля Чонгару. Дякуючи українським партизанам і ЗСУ, ці лінії поки не функціонують.
Є інформація що на станції перебувають представники Росатома. Для чого вони там?
Для контролю над окупаційними військами, які не розуміють, що таке ядерна енергетика, — для військових окупантів це радше гра «Сталкер».
Можливо, й для того, щоб працювати над перепідключенням станції до російських мереж.
