Нещодавно росіяни обстріляли дамбу Печенізького водосховища у Харківській області. Внаслідок цього було зруйновано верхній шлюз, що може призвести до затоплення прилеглих земель. Як діяти в разі прориву дамби
В Україні є близько 1100 водосховищ. Найбільші з них Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське, і всі них можуть стати потенційними цілями ворога…
Що робити в разі прориву дамби НСН дізнався з повідомлення на сайті РБК-Україна.
Чому руйнація дамби водосховища небезпечна?
Перш за все така надзвичайна ситуація несе велику загрозу здоров’ю та життю людей. Силу воду майже неможливо стримати, тому вона зносить на своєму шляху всі споруди.
У великих містах цими спорудами може бути критична інфраструктура, цивільні об’єкти, залізничні та автомобільні дороги тощо. Окрім того, прорив дамби може спровокувати зміни в рельєфі, що стане ще однією катастрофою.
Останнім часом ЗМІ поширюють слова деяких екологів про те, що удар по Київському водосховищу матиме колосальні руйнівні наслідки для столиці.
Через це в КМДА озвучили алгоритм дій, що робити в тій чи іншій ситуації для убезпечення населення.
Що робити у випадку загрози повені
- уважно слухайте інформацію та інструкції
- не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами
- зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку
- дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації
- підготуйте документи, одяг, необхідні речі, запас харчових продуктів на декілька днів, медикаменти. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті
- від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ
- перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці
Що робити при раптовому затопленні під час паводка
- зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі
- перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час – закрийте вікна та двері першого поверху дошками чи щитами;
- підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий – займіть горішні приміщення
- до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти
- перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм допомогу
- потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, завдяки яким можна залишитися на плаву
- не переповнюйте катери, човни, плоти тощо
Що робити після затоплення
- переконайтесь, що ваше житло не отримало ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття
- не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку
- обов’язково кип’ятіть питну воду
- просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території
- осушіть затоплені підвальні приміщення поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу
- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування
- заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені, навіть консервацію
- все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції
То чи варто панікувати?
ГЕС класифікуються як особливо важливі об’єкти електроенергетики, у зв’язку з чим приділяється особлива увага щодо їх безпеки в Україні.
З точки зору надійності, гідротехнічні споруди Київської ГЕС, як і інших станцій компанії, не викликають жодного сумніву, що підтверджується відповідними висновками Міжвідомчої комісії, яка кожні 5 років виконує їх обстеження.
Тож в Укргідроенерго запевняють: щодо можливих сценаріїв ракетного обстрілу російськими військами греблі Київського гідровузла, критичної загрози для населення не прогнозується.
Якщо ж пошкодження металевих затворів греблі все ж якимось чином відбудеться, може статися короткочасне підтоплення деяких прилеглих територій.
Проте, запевняють спеціалісти, зони підтоплення будуть незначними й відомі службам ДСНС та місцевим органам влади, тому місцеві мешканці будуть повідомлені завчасно.
Як поводитися у разі аварій на хімічних об’єктах
