Як, хто і за які кошти буде відновлювати Україну після війни. Відповіді на складні питання щодо повоєнної відбудови має дати саміт, який пройде у Берліні в жовтні. Але дещо відомо вже зараз, передає НСН, посилаючись на Мета.
Попри те, що війна в Україні триває й кінця її поки що не видно, західні партнери уже стикаються з непростими питаннями щодо відновлення нашої держави після перемоги. Хто за що платитиме, хто має контролювати процес і кошти? Який зовнішній нагляд за грошима потрібен і які зміни має зробити Україна?
Щоб дати відповіді на ці складні питання, наступного місяця у Берліні пройде Міжнародна конференція з питань реконструкції. Вона також визначить чи варто починати реконструкцію до мирного врегулювання. Існує також спірне питання про те, які гарантії безпеки слід запропонувати для заохочення приватних інвестицій у відбудову нашої держави.
З цією метою уряд Німеччини попросив дослідницьку установу, яку він фінансує, Німецький фонд Маршалла у Вашингтоні, надати пропозиції для країн-донорів. Цей звіт опинився у доступі журналістів видання The New York Times.
Серед ключових рекомендацій Німецького фонду Маршалла:
- “Великій сімці” необхідно призначити координатора України для нагляду за реконструкцією;
- використання для проєкту реконструкції існуючих установ для забезпечення своєчасності;
- використання різних багатосторонніх фінансових установ, щоб обмежити російський чи китайський вплив;
- Україна має прийняти суворий нагляд за фондами, а також зміцнити свою правову та судову системи, щоб зменшити потенціал для корупції.
У документі наголошують, що бачення вільної та демократичної, модернізованої, європейської України є відповіддю на російську агресію.
Директор Німецького фонду Маршалла та один з авторів плану реконструкції України Томас Кляйне-Брокгоф наголошує на важливості запевнень для донорів, які можуть боятися інвестувати в Україну через високий рівень корупції.
Для цього нашій державі доведеться реформувати свої інституції та суди й ввести серйозний донорський нагляд. Україні потрібно буде призначити незалежного генерального інспектора та приєднатися до Європейської прокуратури, призначеної для розслідування шахрайського використання європейських коштів. При цьому Україна має погодитися на зовнішній нагляд за використанням наданих коштів.
У звіті Німецького фонду Маршалла стверджується, що створювати нових інституцій для проведення реконструкції непотрібно. Фінансування має відбуватися поетапно з ходом війни та мирними переговорами, переходячи від надання допомоги та реконструкції до модернізації та остаточного вступу до Європейського Союзу.
Планується, що неєвропейські донори з “Великої сімки” нададуть першу допомогу, а Євросоюз поступово стане переважаючим донором. Сполучені Штати продовжуватимуть робити найбільший внесок у безпеку України, тоді як інші країни більше інвестуватимуть у відновлення та модернізацію.
У звіті передбачається загалом близько 100 мільярдів доларів для відновлення інфраструктури України. План з відбудови, який розробив український уряд, передбачає для відбудови 750 мільярдів доларів протягом 10 років. Київська школа економіки наприкінці серпня оцінила збиток від війни для інфраструктури України у 113,5 мільярда доларів.
Значна частина цих грошей мала б надходити у вигляді грантів або довгострокових позик, враховуючи фінансовий тиск на український уряд. Це рішення, яке європейські країни мають прийняти найближчим часом, адже інші країни будуть формувати розмір власних внесків відповідно до того, що дає Євросоюз.
При цьому Естонія, Латвія, Литва та Словаччина запропонували для відновлення України конфіскувати активи російського Центрального банку на суму 300 мільярдів доларів, заморожені на Заході, а в червні країни “Великої сімки” зобов’язалася вивчити можливості їх використання. У звіті Німецького фонду Маршалла це розглядається як нереалістичне та важкодосяжне рішення. Натомість автори пропонують у рамках будь-якого врегулювання ситуації попросити рф надати Україні певний відсоток цих активів в обмін на повернення основної їх частини.
Розпочати серйозну реконструкцію під час війни є важким завданням, і тільки після певного врегулювання та спеціальних домовленостей між державами про “воєнне страхування”, Україна зможе розраховувати на залучення великих приватних інвестицій. Клейне-Брокхофф зазначив, що без миру та безпеки Україна потребуватиме ще більше грантів, а це є нереалістичним.
Ще один автор звіту Німецького фонду Маршалла щодо відновлення України, економіст Джейкоб Функ Кіркегор зазначає:
Звичайно, є невизначеність щодо того, коли закінчиться війна і як, але буде чималий рахунок на відновлення України, і є нагальна потреба, щоб це не затягувалося… Нам потрібно добре подумати про те, як Європа платить за переважну більшість цього (відновлення – ред.). І ми маємо забезпечити наявність чіткого трансатлантичного аспекту та інклюзивної структури, яка включає G7… Україна, яку швидко не відбудують, не може почати переговори про вступ до ЄС… Ніхто не хоче, щоб Україна була збанкрутілою державою.
Раніше заступник міністра фінансів України Олександр Кава розповів про відновлення зруйнованої окупантами інфраструктури. За його словами, в Україні зараз не будують масштабних планів щодо відновлення інфраструктури, проте влада готує відповідну документацію.
