Фото українських військових у снігу які останнім часом активно розповсюджуються у мережі, – фейкові. Насправді на них зовсім не українські військовослужбовці, а самим знімкам більше 10 років. Про це пише «По той бік новин», передає НСН.
У соцмережах поширюють фото нібито українських солдатів, які сплять у кучугурах снігу. “Ціна вільної України”, – йдеться в підписі до одного із таких дописів.
Як стало відомо, це фотофейк. На світлині не українські військові. Ці фотографії зняли ще до російсько-української війни – щонайменше десять років тому. На них зображені тренування так званого російського спецназу на виживання.
На війні буває що завгодно, часом доводиться спати в снігу, але прикро, коли за українських захисників видають російських окупантів. На світлині не українські військові. Ці фотографії зняли ще до російсько-української війни — щонайменше десять років тому. На них зображені тренування так званого російського спецназу на виживання, – розповідає «По той бік новин».
Як тільки не використовували ці фотографії раніше: ними ілюстрували сльозливу українську поезію, дописи зі збором коштів на теплі речі для українських військових, патріотичні дописи грузинською мовою “про ціну миру”. І навіть новини за грудень 2014 року про те, що «бійці АТО ночують в окопах під “ковдрою” зі снігу»
Тоді ж українські фактчекери зі stopfake спростовували ці повідомлення .
А зараз у соцмережах знову з’явилися ці фото. Часто їх використовують у дописах, де автори дорікають тим людям, хто радіє першому снігу. Мовляв, “подивіться, в яких умовах воюють наші Захисники, а ви..”.
Як розпізнати фейкове фото в інтернеті – поради спеціалістів
- Уважно розгляньте фото і відзначте його: перспективу, пропорції об’єктів, тіні, віддзеркалення, фокус зображення, контрастність і кольори. Також варто перевірити фото на відповідність погоді, географічній топології, архітектурі, назві вулиць, номерам машин тощо.
- Кричуща назва чи підпис до фото. Наприклад, такі назви чи дописи, як “шок”, “сенсація”, “терміново”, “це фото видаляють звідусюди”, “неймовірно” несуть ознаку маніпуляції і, ймовірно, можуть бути фейком.
- Перевірте ресурс, на якому ви побачили таке фото. Чи є там інші схожі публікації із кричущими та маніпулятивними заголовками, які в нього охоплення, чи вказаний автор, першоджерело, додаткові матеріали.
- Перевірка фото через спеціальні програми: Google Search by Images, TinEye допоможуть встановити першоджерело фото.
- Fotoforensics, Duplichecker допоможуть переглянути зміни пікселів, тобто чи були зміни з фоторедакторами, зчитати геодані, метадані та додаткову інформацію навіть про тип камери, на яку було знято фотографію.
Джерела: По той бік новин, канал 24
