У матеріалі йдеться про те, яких збитків зазнали аграрії Херсонщини через знищення системи зрошення після руйнування Каховської ГЕС. Які є альтернативи для поливу земель. Як працюватимуть фермери, поки не відновлять водосховище.
Втратили врожаю на 3 мільярди гривень
Аграрії Херсонщини втратили врожай майже на три мільярди гривень через відсутність зрошення, повідомив виконувач обов’язків директора Департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної держадміністрації Дмитро Юнусов. За його словами, на правобережній частині області наступного року планують відновити локальні системи зрошення без відбудови Каховської ГЕС. Це дозволить поливати територію у приблизно 25 тисяч гектарів.
Дослідження ґрунту показали, що більшість ділянок придатні для використання. Вже після затоплення місцеві жителі далі продовжили там вирощувати сільгоспкультури. Але там, де вода стояла найдовше, потрібно проводити рекультивацію, вивозити мул, вносити органічні добрива, щоб можна було надалі вирощувати городину, зазначив Юнусов.
«Потрібна деокупація лівого берега»
У коментарі «Новинам Приазов’я» посадовець розповів, що до повномасштабного вторгнення на Херсонщині планували збільшити площі поливу до 600 тисяч гектарів.
«420 тис. га земель у нас були зрошені. З цієї площі активно у 2021 році використовувалось 320 тис. га. Це реально зі зрошенням. Ми планували, щоб зрошення було пріоритетне для нас завжди, у нас було найбільше крапельне зрошення в Україні – 44 тис. га. І ми в цьому плані постійно розвивалися, господарства були зацікавлені розширити зрошені площі. Більшість, а це 90% зрошення всього – це, звичайно, лівобережжя Херсонщини. Це у нас Каховський магістральний і Північно-Кримський канали, які зрошували понад 300 тис. га у 2021 році», – повідомив посадовець
Юнусов розповів, як планують відновити зрошення на правобережній Херсонщині до очікуваної побудови нової ГЕС.
Зокрема, він нагадав про Лиманецьку зрошувальну систему, яка охоплює 2 тис. га з розширенням до Дар’ївської громади. Також залишається Інгулецька зрошувальна система на 18,2 тис. га, які можна відновити без відбудови Каховської ГЕС. А також Батумська система в Білозерській громаді з потенційним відновленням 2,7 тис. га.
«Але з цих систем Батумська зараз обстрілюється, там небезпечно. І ми розуміємо, що без звільнення Херсонщини ми про неї поки забуваємо. Ми вже працюємо над безпечними умовами», – запевнив Юнусов
За його словами, проєкти з відновлення зрошення на 70% фінансують міжнародні донори, а на 30% – самі аграрії.
«Ми сподіваємося на скорішу перемогу і звільнення лівого берега. Як тільки це станеться, у нас буде й інше ставлення до наших аграріїв, до Херсонської області. Тому що без звільнення лівого берега складно відновитися аграріям і на правобережжі. Оскільки більшість програм розрахована на безпечні умови, на безпечну ситуацію, міжнародні організації відмовляються допомагати, вкладати сюди гроші, оскільки є великий відсоток загрози руйнації. Поставляти обладнання теж небезпечно», – зауважив він
Про втрати на лівому березі
На лівобережній частині Херсонщини, за даними Юнусова, без зрошення залишаються майже 400 тисяч гектарів землі. Полив цієї території альтернативними методами, як, наприклад, від артезіанських свердловин, забезпечити там неможливо.
Призначений Росією голова так званого уряду окупованої частини Херсонщини Андрій Алексеєнко наприкінці жовтня повідомив, що в регіоні завершується сівба озимих. За його словами, на той час засіяли вже 85% площ, тобто 440 тисяч гектарів. Окупаційний чиновник визнав, що умови після руйнування Каховської ГЕС «дуже непрості», і цього року вперше з 1960-х років посів відбувся за повної відсутності зрошення полів.
Втім, чиновник зазначив, що адаптувати сільське господарство окупованої частини Херсонщини до роботи без зрошення почали задовго до руйнування Каховської ГЕС.
Дмитро Юнусов, своєю чергою, наголосив, якщо збитки аграріїв правобережної Херсонщини становлять 2,8 млрд гривень, то на лівобережжі ця сума у десятки разів більша. Працювати без системи зрошення там буде нерентабельно.
«Ми сподіваємося, що все-таки проєкт відновлення греблі Каховської ГЕС реалізують. Я думаю, я впевнений, що зараз вже будуть проєктувати та побудують гідроелектростанцію за новими вимогами, сучасними технологіями, більш екологічними, очисними. Тому що проблема відновлення роботи ГЕС більш екологічна проблема», – зауважив чиновник
«Обстріли та замінування»
Голова фермерського господарства «Аделаїда», депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко розповів «Новинам Приазовʼя», що, крім відсутності, зрошення, великою проблемою на правобережжі залишаються обстріли і замінування територій.
«Зараз постійно ведуться обстріли сільськогосподарських підприємств, які прилягають до Дніпра, і саме ці частини були зрошувальні. Тому зараз ось такі проблеми більш актуальні. Тобто зрошування відсутнє, а вести роботу фактично неможливо. Цю зону фактично називають «червоною». Це та зона, де, на жаль, до сьогоднішнього дня ведуться бойові дії», – пояснив Рибалко.
Відновити сільське господарство без нової системи зрошення можна лише на 20-25 тисячах гектарів. На решті території це зробити неможливо, каже депутат.
«Якщо говорити про основний масив, а це близько 540 тис. га, його відновити ми не зможемо. Тому перша й основна задача, яка повинна бути – це відновлення Каховської ГЕС і водосховища. Без цього нічого не можливо», – стверджує він
«Врожайність впала у два рази»
Керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини Олександр Гордієнко розповів «Новинам Приазов’я», що деякі культури вирощувати без зрошення взагалі неможливо.
Зокрема овочі, сою, кукурудзу на Херсонщині неможливо вирощувати без зрошення, через малу кількість опадів в регіоні, пояснює Гордієнко.
«Коли на зрошений врожай озимої пшениці було 7 і до 10 тонн з гектара, то на богарі це 3-4 тонни в кращому випадку. Так що тут великим математиком не треба бути, можна порахувати, що, як мінімум, врожайність і дохідність у фермерських господарств знизилася у два рази. Витрати на пальне, хімію виросли у два рази, а ціна на зерно у два рази зменшилася», – зауважив співрозмовник.
Вода зі свердловин не вирішить проблему зрошення, каже підприємець:
«Свердловини – це не та вода, не та кількість води й не завжди це дозволялося, щоб брати артезіанську воду для поливу».
На Херсонщині на сьогодні працюють лише 30% фермерів, додав керівник асоціації.
«Я мешкаю у Бериславі, це пряма лінія з правим берегом, де все обстрілюється. Далі все заміновано. Всі, хто пробував сам зайти в поле, у всіх летальні випадки, люди підриваються на техніці та прямо з технікою і гинуть. Сьогодні ситуація така – лівобережна Херсонщина працює максимум на 25%. Допомога потрібна фермерам. Всі наші підприємства розбомблені. У кого не розбомблені, у тих розграбовані», – зазначив Гордієнко
Які перспективи?
Директор Українського інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський розповів «Новинам Приазов’я», що без відбудови системи зрошення доходи Херсонщини зменшаться. Втім, це не означає, що сільське господарство у цьому регіоні зникне.
«У випадку, якщо, наприклад, фермери, які працюють на правому березі Херсонщини, будуть переключатися на культури, які потребують менше води, то, в принципі, їх можна вирощувати. Але такі культури є менш дохідними. Ми вже не побачимо херсонських помідорів, які обов’язково потребують необхідного зрошення. Але, можливо, ми побачимо більше кавунів», – каже він
Собівартість води з альтернативних джерел може бути набагато більшою, ніж із систем зрошення, пов’язаних з Каховським водосховищем, зазначив експерт.
«Відіграє також не останню роль те, скільки можна поставляти відповідно води для того, щоб це також було рентабельно. Це дуже складне питання. Будуть робити це не масово, більше ті, хто мали незначні поля. Можливо будуть робитися якісь там свердловини, з яких буде доставлятися вода і відповідно зрощуватися певна територія, але це підвищить собівартість. Тому це комплексна проблема», – додав Несходовський
Новини України: Ліс на дні Каховського водосховища приречений – науковець назвав причину
