Без Каховського водосховища, яке окупанти знищили майже рік тому, 6 червня 2023-го, перед низкою областей постала гостра проблема водопостачання. Її намагаються вирішувати, будуючи водогін для Криворіжжя і Нікопольщини. А також використовуючи свердловини. Але не все так просто. А точніше, все дуже не просто. І наразі точно неможливо сказати, чи вдасться задовольнити потреби населення в повній мірі.
Про це журналісти «Радіо Свобода» (проєкт «Новини Приазов’я») говорили з доктором географічних наук, професором, деканом факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігорем Пилипенко, передають Новини України – НСН.
У матеріалі згадується, що окупаційна влада Херсонщини нещодавно заявила про збільшення рівня води в Дніпрі через начебто відкриття всіх шлюзів ДніпроГЕС, яку в березні атакували російські ракети. Призначений РФ керувати захопленою частиною регіону Володимир Сальдо, зокрема, повідомив, що вода буде прибувати, втім, прибережним населеним пунктам у Херсонській області не загрожує «великий потоп», але острови, що є в дельті Дніпра, може підтопити, зазначив він. Українська влада цю інформацію не коментувала. Інший представник окупаційної влади у Запорізькій області Володимир Рогов спростував слова Сальдо, повідомивши, що всі шлюзи на ДніпроГЕС залишаються зачиненими.
Для чого окупаційна влада робить такі заяви? Як живе окупована частина Херсонщини без дніпровської води? Які регіони отримували воду з Каховського водосховища? Чи відчувається брак водних ресурсів на цих територіях? Чи можливе відновлення водопостачання до окупованого Криму з Дніпра під час бойових дій?
Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав доктора географічних наук, професора, декана факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігоря Пилипенка.
Ігор Пилипенко
Експерт нагадав, що до 2014 року (до російської окупації та анексії Криму) завдяки Каховському водосховищу по Північно-Кримському каналу та через систему водосховищ вода доставлялась до крайніх точок на півострові таких, як Керч, Алушта, Ялта, Феодосія, степовий Крим, частково Сімферополь. Також дніпровською водою забезпечували Бердянськ та Мелітополь у Запорізькій області, а у Дніпропетровській області Кривий Ріг та Нікополь.
Без Каховського водосховища з’явилася велика проблема
Після руйнації греблі Каховської ГЕС та висихання водосховища постали нові виклики, зазначив професор.
– Ми вимушені відновлюватися. Наприклад, водопостачання Кривого Рогу ведеться за рахунок модернізації та запуску каналу, який існував, це Дніпро-Інгулець. Ми перекидали воду з Кременчуцького водосховища і кидали в долину річки Інгулець, яка далі йшла, використовуючи природне річище Інгульця.
Ведуться роботи з постачання питної води для Нікопольського промислового вузла і населення. Це велика проблема. Ми знову-таки використовуємо воду Дніпра, але просто беремо її з інших джерел, з інших водосховищ. Тобто, все одно експлуатуємо ресурси Дніпра
Каховське водосховище біля Нікополя, весна 2024 рік
За словами Пилипенка, воду для зневоднених населених пунктів підконтрольної владі України території доводиться перекидати з інших водосховищ, і це доволі фінансово затратно.
– Це і спонсорські гроші, і державний бюджет, і місцеві бюджети. Вони знаходять можливості, скажімо так, розробляти системи підземного водопостачання. І тут є така проблема, що рівень води постійно зменшується, і ті колодязі, ті свердловини, які функціонували, наприклад, в період функціонування Каховського водосховища, вони вже не працюють.
Експерт каже, що для того, щоб дізнатися про запаси води під землею і наскільки років їх вистачить, потрібно проводити певне дослідження.
Двократне падіння рівня підземних вод
Окупована лівобережна Херсонщина, навіть її відносно благополучні території також страждають через відсутність Каховського водосховища, зауважив професор. За його даними, на територіях, які розташовані безпосередньо на березі колишнього Каховського водосховища, відбулося двократне падіння рівня підземних вод, придатних для питного водопостачання, що впливає на її вартість.
Треба слідкувати за такими маркерами, як Бердянськ і Мелітополь. Це буде ключовий момент
– Ця земля ще пам’ятає, що було Каховське водосховище. Ґрунтові горизонти насичені ще водою, якою вони живилися, в тому числі, завдяки Каховському водосховищу. Тобто, ми тільки на початковому процесі, і ми постійно маємо думати, як зробити ці джерела, це водопостачання регулярним. Безумовно, треба слідкувати за такими маркерами, як Бердянськ і Мелітополь. Це буде ключовий момент. Літо тільки розпочинається, і як там буде складатися ситуація з водою, це буде важливим показником.
Пилипенко каже, що разом з падінням рівня води є певне зниження водоспоживання на позначених територіях. Це обумовлено міграцією населення, яке відбувається через війну.
– Це значним чином зменшує водоспоживання. Немає людей, іншої культури, іншої технології, в тому числі в сільському господарстві, і тому поки ми не можемо сказати, що ж відбувається насправді, треба спостерігати постійно. Але перший дзвоник, навіть на узбережжі Каховського водосховища – значне падіння рівня води
Унікальність регіону Олешківських пісків
Професор Пилипенко наголосив, що для лівобережної Херсонщини проблема питного водопостачання стоїть і надалі стоятиме доволі гостро. Втім, є виняткова територія – це регіон Олешківських пісків, каже він і пояснює, чому.
– Території навколо Олешківських пісків – це великий масив, який простягається на схід від Нової Каховки до Кінбурнської коси. Там специфічна гідрогеологічна ситуація, вона азональна, географічною мовою. Там піщані арени формують свої водоносні горизонти, але мають, в тому числі, залежність від Дніпра. І завдяки гідрогеологічній будівлі там буде своя місцева вода високої якості. Це єдиний от регіон, який буде відрізнятися від інших.
«Маячня від Сальдо»
У березні 2024 року представник окупаційної влади на Херсонщині Володимир Сальдо заявляв, що Північно-Кримський канал, який після руйнування Каховської ГЕС обмілів, частково переобладнають в озера або ставки. Для цього потрібно підняти на поверхню підземні води та зберегти їх на відповідних ділянках, щоб використовувати для зрошування земель, пояснив Сальдо.
Професор Херсонського університету Пилипенко назвав ці заяви «маячнею».
Можна перемогти природу, але це буде дуже дорого коштувати і з незрозумілими наслідками
– Я собі такого навіть не уявляю. Навіть, уявімо собі, ви набили свердловин. Навіщо цю воду подавати в колишній Північно-Кримський канал, щоб з нього потім подавати воду? Чи не простіше систему труб якусь там провести й подавати споживачам безпосередньо воду. Наприклад, в США, якщо бурять свердловини в пшеничному поясі, то і вода по трубах, закрита, подається на поля для зрошення. Ось така технологія. Ну, а те, що каже Сальдо, якась маячня взагалі. Єдине, про що кажуть ці висловлювання – це про наявність проблеми. По-друге, що проблема кричуща. І третє, що існують різні прожекти, які намагаються реалізувати, але це не допоможе. Можна перемогти природу, але це буде дуже дорого коштувати і з незрозумілими наслідками
Урожай-2024
Каховське водосховище біля Нововоронцовки: вода відступала дуже швидко
Урожай 2024 року на лівобережній Херсонщині буде меншим, ніж у 2023 році: овочеві культури – на 30%; озимої пшениці – на 25%, прогнозує окупаційна влада. Загалом так званий Мінсільгосп захопленої частини області попередньо прогнозує, що загальний недобір цьогорічного врожаю в порівнянні з минулим роком буде від 30 до 50%. Загарбники кажуть, що зниженню врожайності сприяє суха весна та квітневі заморозки.
Експерти Української зернової асоціації (УЗА) також знизили оцінку потенційного врожаю у цьому році, порівняно з попереднім прогнозом, на 1,5 млн тонн, до 74,6 млн тонн зернових та олійних. Про це повідомляє офіційний сайт організації. Одним із факторів називають посушливий період в травні 2024-го в низці регіонів на сході та півдні України.
На думку Пилипенка, лівобережна Херсонщина після ситуації з Каховською ГЕС має міняти підходи в аграрному секторі.
– Міняти свою виробничу спеціалізацію. Міняти з овочевих, технічних, водоміських, водогідрофільних культур на щось дуже засухостійке. Це буде богарне землеробство з негарантованими враженнями. А кожен четвертий рік – гарантована засуха, яка у нас дуже відображалася на врожайності. Херсонська область збирає в період засухи 800 тисяч тонн зерна. А в період, коли гарні погодні умови – 2-3 млн тонн зерна.
Дніпровська вода не піде в Крим?
Наповнювати Північно-Кримський канал дніпровською водою в умовах зруйнованої Каховської ГЕС та за відсутності Каховського водосховища, про що періодично кажуть окупаційні чиновники, неможливо, наголошує експерт.
– Для цього треба підняти воду на дуже високий рівень, щонайменше на 5 метрів, щоб вона довго-довго стояла. Саме така була функція водосховища, щоб заповнити Північно-Кримський канал. Не тільки заповнити його річище, а щоб вода в ньому була постійно, приходила туди з Каховського водосховища, якого зараз не існує.
Саме Північно-Кримський канал допомагав накачувати систему водосховищ, які існують в Криму. Це долало сезонні дефіцити споживання води на півострові, особливо в літній період, пояснив Пилипенко. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, коли російська армія захопила Каховську ГЕС і відкрила шлюзи, загарбникам вдалося наповнити більш ніж на 100% кримські водосховища дніпровською водою, пустивши її по каналу, зазначив він.
Експерт вкотре наголосив, що зараз жодних технологічних можливостей немає для постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом.
– Це неможливо. Це треба забирати величезний кусок Дніпра. По-перше, хто дасть? По-друге, технологічно це неможливо. І по-третє, наскільки я розумію, ми (ЗСУ) прострілюємо все майже до перешийків різними способами, в тому числі тактичними, а не тільки оперативними засобами. Тому я не бачу можливості це зробити взагалі. Доберуть ту воду, що є в каналі, і все. Більше нічого. Він такий: десь є вода, десь нема – система озерець таких. Доберуть цю воду і все!
Ще новини України: «Біля Нікополя піймали білугу вагою 1040 кг, а на городах щороку знімали по два урожаї»: якими були плавні до Каховського водосховища
