Як стало відомо НСН, зі зміною клімату південні області України поступово перетворюються на зону пустелі. Про це на конференції «Український трав’яний бізнес 2020» розповів професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук, інформує AgroPortal.ua.
«Найближчі 10 років зима буде такою ж теплою, як нинішня. Тому нам потрібно підбирати нові культури та змінювати технології вирощування», — зазначає він.
Зокрема, вчений радить аграріям відмовитися від традиційної оранки і перейти на глибоке розпушування.
«У період підняття температурного режиму в наших умовах опади будуть випадати у вигляді злив. Тому про традиційну оранку спробуйте забути. Замість неї потрібно проводити глибоке розпушування на 35-45 см», — говорить він.
Федорчук розповідає, що в минулому році в Херсонській області за годину випало більше 120 мм опадів. Це приблизно 1200 куб. м води. Опади, звичайно, користі не принесли ніякої.
Сьогодні на півдні України в метровому шарі ґрунту катастрофічно не вистачає вологи, додає він. Дефіцит становить 35-40% від середньої багаторічної норми. Ускладнюють ситуацію сильні вітри, і це явище буде спостерігатися постійно.
Також він порекомендував лікарські рослини, які вирощуються з насіння (лаванду, шавлію, гісоп тощо) висівати під зиму, щоб забезпечити їх вологою.
Раніше ми писали: Як пересаджувати кімнатні рослини
Спираючись на відгуки аграріїв із різних регіонів, superagronom.com назвали такі зміни клімату, котрі сільгоспвиробники вже добре відчули на власному досвіді:
- Зміни весняних температурних режимів, які призводять до зсуву термінів посівної. В останні 3-4 роки весняна посівна розпочинається в середньому на 14 днів раніше.
- Збільшення температурних екстремумів та аномальних явищ: низькі температури навесні 2017 року або ж аномальна спека навесні 2018 року, великий перепад між денними та нічними температурами, безсніжні зими, тривала спека влітку.
- Зміни в кількості опадів. Якщо раніше зоною ризикованого землеробства вважали лише південь України, то вже нині зсув цієї зони відчувають і на Черкащині. У регіонах, де ніколи не було потреби у зрошенні, тепер така потреба постає, хоча необхідних водних ресурсів для цього немає.
- Сильні вітри, які призводять до вітрової ерозії ґрунтів та часто заважають проведенню захисних обробок посівів.
Адаптуючись до умов, які змінюються, аграрії вже зараз вживають наступних заходів:
- Зсувають терміни посівної, та, відповідно, й інших стадій вирощування залежно від кліматичних умов. Деякі господарства, користуючись більш раннім завершенням жнив, частину операцій (боротьба з бур’янами, внесення добрив, тощо) виконують ще до осінньої посівної озимих. Збільшилася частка господарств, які вводять у сівозміну сидеральні культури.
- Задля збереження вологи в ґрунті аграрії вчаться використовувати властивості ґрунтових екосистем, які формуються за умови зменшення глибини та інтенсивності обробітку ґрунту, а також наявності залишків рослин із попередніх сезонів. Так, застосовують технології mini-till, а в південних регіонах, де не відбувається такого ущільнення ґрунтів, як на півночі, виправданим є застосування технології no-till. Ці ж технології дозволяють зменшити ерозію ґрунту та відновити його родючість.
- Використовують насіння стійких до посух та високих температур сортів або гібридів. Обираючи насіннєвий матеріал, аграрії обов’язково звертають увагу на його стійкість до кліматичних факторів.
- Через несприятливі погодні умови (сильні вітри, високі денні температури) господарства переносять виконання робіт із захисту рослин на нічний час.
