Завантажте мобільний додаток сайту

Як стало відомо NNS, з квітня 2020 року запрацюють нові правила фінансового моніторингу. Про те, на які зміни чекати, розповіла міністерка фінансів Оксана Маркарова виданню MC.today

Що зміниться в правилах фінансового моніторингу

«Оновленим законом ми одночасно й послабили фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, й посилили контроль для несумлінних підприємців та окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю» — розповідає Оксана Маркарова.

Раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції від 150 тис. грн в еквіваленті, а серед підстав для цього було 17 ознак. Зараз граничний поріг збільшено  до 400 тис. грн та зменшено список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти —  тепер їх чотири.

Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція.

«Ми прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак «підозрілих» фінансових операцій. Тобто відбувається перехід до застосування ризик-орієнтованого підходу», — каже міністерка фінансів.

Транзакції можуть вважатися підозрілими, якщо:

  • це складні фінансові операції;
  • незвично великі;
  • проведені у незвичний спосіб;
  • операції, які не мають очевидної економічної чи законної мети.

Як штрафуватимуть суб’єктів первинного фінансового фінмоніторингу

Штрафи, згідно із законом, для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються, але вони будуть гнучкими.

Раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) складав 34 тис. грн. Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення. Максимальний штраф складає — 204 тис. грн.

Його призначають, наприклад, за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів до політично значущих осіб або за порушення порядку створення та зберігання документів.

Але це максимальний розмір штрафу за конкретне порушення, який буде визначатися регулятором з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб’єкта, збитків третіх осіб, ступені відповідальності, співпраці суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.

Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн, а для небанківських суб’єктів штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення.

Але при цьому законом передбачені можливості укладення угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою він замість штрафу зобов’язується усунути та в подальшому не допускати порушення. Також він може оскаржити рішення про накладення штрафів.

Несвоєчасне надання інформації до Держфінмоніторингу не може бути рівноцінним свідомому сприянню виведенню коштів.

Бухгалтери перевірятимуть транзакції своїх клієнтів

Згідно із оновленим законом, суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають бухгалтери, які надають приватні послуги. Відтепер вони також мають перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі Держслужбу фінмоніторингу.

Крім того повідомляється, що операції з криптовалютами відтепер перевірятиме фінансовий моніторинг.

Що це означає для ринку віртуальних активів

Згідно з оновленим законом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають операції з віртуальними активами. До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей. В тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютами.

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.

Якщо така операція здаватиметься підозрілою, про неї необхідно повідомити у Державну службу з фінансового моніторингу.

Для довідки: фінансовий моніторинг – це державна система протидії відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Верховна Рада в грудні 2019 року прийняла закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Закон набирає чинності 28 квітня 2020 року.

NNS - Національна служба новин. Останні події в Україні та світі