У нашій постійній рубриці «Цей день в історії» розповідаємо про подію, яка сталася 18 січня 1954 року і визначила долю України на століття уперед. Мова про Переяславську раду, під час якої тодішній український гетьман Богдан Хмельницький уклав союз із Московією.
Нижче – матеріал Матвія Палієнка і Аліни Ольхович, підготовлений в рамках проєкту ukraine-history. У ньому – коротко про доленосну подію, що відбулася рівно 371 рік тому.
Богдан Хмельницький уклав союз із Московією: Переяславська рада – союз з подвійним дном
Як усе починалося
Про союз із московським царем гетьман Богдан Хмельницький думав із 1648-1649 років. У 1649 році навіть відправляв перше посольство до москви з проханням про союз. Проте ця пропозиція була відкинута.
Тоді Богдан Хмельницький налагодив звʼязки з Османською імперією й завдяки ним кримські татари билися пліч-о-пліч з козаками.
У 1653 році до столиці Гетьманщини прибув посол від турецького султана Мехмеда IV, який продемонстрував готовність султана взяти Військо Запорозьке під свою протекцію. Москва зрозуміла, що тепер у них не залишається вибору: або йти на угоду з козаками, або в перспективі втратити назавжди українські землі.
Тож у жовтні 1653 року Земський собор московського царства повідомив про своє рішення прийняти Гетьманщину під свою протекцію та розпочати війну проти Речі Посполитої.
Що передбачала угода
У січні 1654 року козацька старшина та московські посли зібрались на Переяславську раду для обговорення переходу під протекцію московського царства. У тогочасному розумінні це означало, що Гетьманщина стане сферою впливу москви — вона буде оберігати козацьку державу та допомагати їй. При цьому козаки й надалі могли мати такий самий суспільний порядок, який був і до цього.
Противники союзу з Москвою
Проти присягання на вірність московському царю виступала деяка частина козацької старшини. Найвідомішою постаттю був полковник Іван Богун, який вважав, що Гетьманщина знову втрачає свій суверенітет та незалежність. Окрім нього, царю не присягнули Запорізька Січ та духовенство.
Що далі?
Після Переяславської ради були підписані Березневі статті. Уже в них деякі права Гетьманщини були урізані:
- Богдан Хмельницький не міг вести жодних перемовин з лідерами інших країн без дозволу московського царя;
- заборонялися контакти з Річчю Посполитою та Османською імперією.
Водночас московити не втручалися у внутрішні справи Гетьманщини, за козаками зберігалося право на власні збройні сили в розмірі 60 тисяч чоловік.
Спільне козацько-московське військо чекали як і гучні перемоги, так і поразки. Москва вела бойові дії на всій протяжності кордону з Річчю Посполитою, тож про ніякий захист козацьких територій не йшлося.
Союз був укладений тільки для вирішення московитами власних геополітичних амбіцій.
У 1656 році московська держава зрадила козаків, заключивши Віленське перемир’я та не допустивши до його укладення козацьких послів, які мали свої пропозиції.
Богдану Хмельницькому довелось знайти нових союзників – Швецію, Трансільванію та Бранденбург, які збиралися розділити Річ Посполиту.
Через смерть гетьмана ці плани так і не здійснились, а невдовзі козацькі землі чекало розорення, доба кровопролитних воєн і зменшення прав населення Гетьманщини.
Значення Переяславської Ради
Для Богдана Хмельницького ці події були таким самим кроком, як і союз з кримськими татарами чи зі Швецією.
Проте вже в майбутньому російська сторона почала маніпулювати подіями, аби підігріти наратив про історичне воззʼєднання «братніх українського та російського народів».
Можливо, вам також буде цікаво: Реконструкція: Україна. Гуляйполе – місто на лінії вогню, Нестор Махно, історія і сучасність, архівні фото, спогади
