У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбулися парламентські вибори. До Сейму пройшли п’ять політичних сил. Правляча консервативна партія “Право та справедливість” (ПіС) за результатами голосування втратила більшість, програвши опозиційній коаліції під егідою “Громадянської платформи”, яку очолює Дональд Туск.
Результати виборів у Польщі: що вони означають для України?
Нижче НСН наводить думки експертів з даного приводу.
«Маємо певну компенсацію за виграш проросійських сил у Словаччині»
Олег Шарп
Політичний оглядач, який пише під псевдонімом Олег Шарп, пояснює, що хоча “Право та справедливість” і лідирує формально (35,38% голосів), перевага – у “Громадянської платформи” (30,70%) і центристського “Третього шляху” (14,40%) і “Нових лівих”, що примикають до нього – 8,61%. Можливий альянс із ПіС із ультраправою та відверто антиукраїнською “Конфедерацією” (7,16%) не змінив би ситуацію.
На думку оглядача, багато в чому такий результат пояснюється рекордною в історії сучасної Польщі явкою на вибори – 72,9%.
Це сталося за рахунок приходу на виборчі дільниці молоді та ліберально налаштованих виборців великих міст, які раніше, як правило, ігнорували голосування, але зараз були мобілізовані опозицією, яка закликала “відстояти демократію та європейський вибір”.
Уряд Туска, як очікується, поверне курс Польщі до проєвропейського вектора, відновить відносини з Німеччиною та Францією, менше педалюватиме спірні історичні та інші теми у відносинах з Україною.
Проте, не все райдужно – президентська посада до 2025 року залишається за правлячою ПіС. Але Дуда – більш гнучкий політик, ніж Качинський, а тому, на мою думку, прагнутиме до компромісу з парламентською більшістю.
Що ж, маємо певну компенсацію за виграш проросійських сил у Словаччині, і будемо сподіватись, що наша влада спроможеться не зіпсувати відносини з основним східноєвропейським партнером України, – резюмує Шарп
Антиукраїнська риторика зазнала поразки
Наступний експерт як і ті, думки яких наведені нижче, прокоментували ситуацію виданню «Телеграф».
Політичний консультант Володимир Фесенко закликає не поспішати з висновками, а дочекатися офіційних результатів.
Володимир Фесенко
Так, за результатами всіх екзит-полів у опозиції є шанс сформувати коаліцію парламентської більшості та свій уряд. Навіть правляча партія ПіС вже визнала свою фактичну поразку на виборах, що пройшли. Але дуже багато залежатиме від розподілу депутатських мандатів (наскільки стійкою буде нова парламентська більшість), як пройдуть коаліційні переговори, а у перспективі – наскільки злагоджено зможе працювати майбутній коаліційний уряд, – пояснює експерт
На його думку, якщо влада матиме коаліцію трьох опозиційних партій, то для нас це непогано.
Ці партії уникали антиукраїнської риторики під час виборчої кампанії, виступали на підтримку України, налаштовані на конструктивну співпрацю з керівництвом Євросоюзу. Потенційно з новим урядом Польщі нам буде дещо легше домовлятися, зокрема з питань європейської інтеграції України. Але це не означає, що у Польщі ми повинні підтримувати лише партії потенційної нової правлячої коаліції, — наголошує Володимир Фесенко. — Треба зберігати конструктивні відносини з конструктивною ж частиною ПіС і особливо з президентом Анджеєм Дудою. Ми повинні зберігати широкий міжпартійний консенсус на підтримку України, який існує в Польщі
Найпозитивніший результат виборів у Польщі – зниження рейтингів вкрай націоналістичної, антиукраїнської та значною мірою проросійської партії “Конфедерація”, вважає політолог.
На мій погляд, на виборах у Польщі, нехай побічно, але відчутно, зазнала поразки антиукраїнська риторика, – зазначає він. – Можливо, це зіграло і проти ПіС, який надмірно захопився критикою на адресу не лише України, а й Німеччини, Євросоюзу”. Здається, абсолютна більшість поляків розуміє, що в умовах жорсткого протистояння з росією внутрішньоєвропейські конфлікти не принесуть нічого хорошого. І це один з уроків виборів у Польщі
Фактор Туска, референдум та українське питання
Олександра Решмеділова
Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова наголошує, що поляки зробили “найважливіший вибір з 1989 року”.
Олександра Решмеділова зазначає, що голова опозиційної ліберально-консервативної партії “Громадянська платформа” Дональд Туск заявив, що “ніколи не був такий задоволений другим місцем”. Тому що, найімовірніше, саме він стане новим прем’єр-міністром. Українцям Туск добре відомий, бо він – колишній прем’єр Польщі та ексголова Європейської ради, наголошує аналітик.
Слід зазначити, продовжує вона, що у день парламентських виборів 15 жовтня у Польщі також проводили загальнонаціональний референдум. На нього винесли чотири запитання:
- чи підтримують поляки продаж важливих державних активів іноземним юридичним особам (проти – 97,5%);
- про підтримку підвищення пенсійного віку (проти – 96%);
- чи варто демонтувати паркан на кордоні Польщі та Білорусі (проти – 97,8%);
- чи підтримують поляки “прийом тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки” у рамках механізму розподілу між країнами ЄС (проти – 98,6%).
Втім, акцентує Олександра Решмеділова, оскільки участь у референдумі (а виборці на дільницях могли самостійно вирішувати, брати чи ні відповідні бланки, а також – на які запитання відповідати) взяло менш як 50% респондентів, він вважається таким, що не відбувся.
Між іншим, польська опозиція критикувала організацію референдуму та наполягала, що ПіС таким чином намагається мобілізувати свій електорат у день виборів. Не виключаю, що подібну формулу вибори+референдум можуть згодом використати й в Україні, – каже аналітик
Серед важливих особливостей цих виборів вона називає історично високу явку – понад 72%.
Значна кількість виборців “Громадянської платформи” – жителі великих міст. Саме вони й забезпечили таку явку, – пояснює експертка. – Головний висновок для нас – підтримка України від поляків точно залишиться постійною. І, на відміну від Словаччини, тут після зміни влади заяв щодо зменшення чи припинення допомоги не буде. Польща як ніхто зацікавлена у міцних відносинах з Україною. Історичні та зернові суперечності залишаться. Але після виборів стануть значно меншими. Однак на шляху до ЄС та НАТО поляки можуть висувати для України додаткові вимоги щодо конкуренції”.
Україну підтримає будь-яка польська влада
Сергій Таран
На думку політичного експерта Сергія Тарана, якщо опозиційні на даний момент політсили отримають шанс створити коаліцію (“Конфедерація” туди навряд чи потрапить), на нас чекає довгий процес її формування.
Бо, згідно з конституцією, шанс на створення коаліції отримує партія-переможець (а це ПіС). Лише потім, якщо вона цього не зможе, пробуватимуть інші, – пояснює експерт. – Швидше за все, “Громадянська платформа”, “Третій шлях” і “Лівиця” зуміють створити коаліцію, тим більше, що вже робили це у минулому
Сергій Таран упевнений, що для України зміна влади у Польщі не означатиме жодних серйозних змін. У безпековій сфері політика нинішньої влади та опозиції – однакова, пояснює експерт. Вони розглядають Україну як важливий елемент власної безпеки, як буфер між Польщею та агресивною росією. А тому нашу країну підтримуватиме будь-яка польська влада, констатує експерт
Однак, попереджає він, за умови приходу до влади опозиції Польща на якийсь час порине у внутрішні проблеми, насамперед економічні.
Буде багато дискусій між президентом Анджеєм Дудою (представник ПіС) та прем’єром, яким, можливо, стане Дональд Туск. Але, наголошую, це не позначиться на підтримці України, бо це статегічно важливо для самої Польщі – зазначає Сергій Таран
Ще новини України і світу: Вибори в Словаччині: чим вони важливі для України
