«Яке, до чорта, міжнародне право, якщо генсек ООН – його головний гарант – їде в Казань на збіговисько путіна, а постійний член РБ ООН – є головним руйнівником цього права? Єдине, що ми зараз можемо запропонувати новому світоустрію – це поклади корисних копалин, буферність свого географічного розташування та сильну армію… Це несправедливо, але справедливості найближчим часом точно не буде, і країна, яка перебуває у стані війни, автоматично стає вкрай небезпечним місцем, де з’ясовуватимуть стосунки ядерні держави…»
Про таке пише аналітик Олег Шарп напередодні інаугурації Трампа, яка відбудеться вже сьогодні. У його дописі – можливі варіанти розвитку подій, і як Україні вижити під час шторму світового масштабу.
Пропонуємо вам ознайомитися з оцінкою ситуації від політичного оглядача, але слід пам’ятати, що це лише прогноз.
Нижче допис аналітика – без «купюр»
Олег Шарп
Міжнародне право можна викинути на смітник
Реальність, до якої нам доведеться звикати.
Основою, на якому будувався сучасний західний світ в останні 50 років, були міжнародне право та глобалізація.
Формування післявоєнного права було досить простим з огляду на те, що Друга світова обємно висвітлила що є зло, а що є добро. І гарантами цього «добра» виступили країни-переможці, які й зайняли місце постійних членів РБ ООН.
Що стосується глобалізації, то засади її сучасної моделі почали активно розвиватися з початку 80-тих років минулого століття. Саме тоді відбувся поворот до неоліберального варіанту виходу з економічної депресії. Цей процес напряму був пов’язаний з розвитком міжнародної торгівлі і глобального розподілу виробництва товарів і послуг за рахунок скорочення бар’єрів у міжнародній торгівлі.
Мало того, після розпаду СРСР, Захід всіма силами намагався затягнути росію в орбіту цивілізованого світу. Тоді ще не усвідомлюючи, що це неможливо апріорі – московія за своїм генним покликанням не здатна бути ні демократичною, ні цивілізованою.
Потім вже путінська росія почала активно підживлювати ультраправі та ультраліві течії, які на фоні економічної та мігрантської кризи Західного світу, набули політичної сили. Після початку війни в Україні, яка показала обмеженість можливостей Заходу у виробництві зброї через соціалізацію власних бюджетів, проблеми тільки посилились. Люди на Заході жили заможно, але країни поступово втрачали імунітет до військового спротиву. Росія ж нарощувала війські мязи за рахунок нафтодоларів, які йшли з того самого ліберального Заходу. Таким чином, на кінець 2024-го світ підійшов з цілою купою проблем і з незрозумілими перспективами українсько-російської війни.
У такій обстановці і переміг Трамп, який дав зрозуміти, що США мають намір згорнути глобалізацію та відновити американське домінування за рахунок жорсткого тиску на конкурентів. А також за рахунок можливого приєднання нових територій – як то Гренландії або Канади. Виявляється, країна, яка стояла біля витоків процесів глобалізації, тепер може стати тараном, який її знищить в ім’я своїх економічних та політичних інтересів, заодно і скинувши з себе пута міжнародного права.
Якщо ви мене читаєте, то про те, що міжнародне право можна викинути на смітник, я почав писати багато місяців назад. Яке, до чорта, міжнародне право, якщо генсек ООН – його головний гарант – їде в Казань на збіговисько путіна, а постійний член РБ ООН – є головним руйнівником цього права?
“Єдине, що ми зараз можемо запропонувати новому світоустрію – це поклади корисних копалин, буферність свого географічного розташування та сильну армію”
Поки що незрозуміло, як діятимуть США – чи почнуть вони торговельні війни зі своїми основними конкурентами (включаючи Китай та ЄС), чи спробують «розширити ринки збуту» військовою силою, як це практикувалося за часів колоніальних імперій – Трамп вже прямо казав про таку можливість. Але найбільш небезпечний варіант – це розділ сфер впливу США з Китаєм та росією на тлі ігнорування європейських проблем, включаючи нашу війну.
Однак, для України один висновок вже очевидний – базис, на якому країна вибудовувала свою позицію – «захист світопорядку, заснованого на правилах», йде в минуле. Тому годі вже про міжнародне право – єдине, що ми зараз можемо запропонувати новому світоустрію – це поклади корисних копалин, буферність свого географічного розташування та сильну армію, завдяки якій Україна може стати цікавою США та НАТО.
Треба якнайскоріше вибиратись з цієї війни
І останнє – треба якнайскоріше вибиратись з цієї війни. Але не шляхом капітуляції і сліпого слідування американо-російському «договорняку» – за гарантії безпеки та подальше насичення України сучасною зброєю треба боротись до останнього.
Проте, треба пам`ятати: все йде до глобального перерозподілу всього – у першу чергу, ресурсів та впливу. Це несправедливо, але справедливості найближчим часом точно не буде, і країна, яка перебуває у стані війни, автоматично стає вкрай небезпечним місцем, де з’ясовуватимуть стосунки ядерні держави. Тому в наших інтересах якнайшвидше вийти зі стану війни та стати частиною глобальної «сдєлкі». І пристати у цьому «ідеальному штормі» до правильної сторони. Тоді виживемо”
Раніше ми писали: Трамп сказав, що розуміє Путіна, виклав мапу США з Канадою і претендує на Гренландію
