Вибори в Німеччині відбудуться 23 лютого. Як результати вплинуть на допомогу Україні та які зміни чекають на українських біженців.
23 лютого в Німеччині відбудуться дострокові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції Шольца. Головна боротьба точиться між чинним канцлером і лідером ХДС Фрідріхом Мерцом. Результати голосування можуть вплинути на допомогу Україні, політику щодо біженців та позицію Берліна у війні з росією.
Про це розповідають “Новини України – НСН”.
У Німеччині дві основні центристські політичні сили — Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) та блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) разом із їхньою баварською партією-партнером Християнсько-соціальним союзом (ХСС). СДПН дотримується лівоцентристських поглядів, орієнтуючись на соціальну підтримку та інтеграцію, тоді як ХДС/ХСС представляють консервативні цінності, підтримують ринкову економіку та сильну державу у сфері безпеки.
Однак останнім часом ці традиційні партії втратили частину підтримки. Це пов’язано із внутрішніми проблемами, критикою їхньої міграційної та економічної політики. Натомість популярність здобувають Зелені, які виступають за екологічні реформи, та ультраправа Альтернатива для Німеччини (АдН), що критикує політику відкритих кордонів і глобалізації. Така динаміка свідчить про зростаючий запит виборців на зміни.
Вибори в Німеччині
Мерц проти Шольца
Головна боротьба розгортається між Фрідріхом Мерцом (ХДС) і чинним канцлером Олафом Шольцом (СДПН).
Фрідріх Мерц представляє економічно ліберальну й консервативну частину німецької політики. Його підхід базується на підтримці традиційних цінностей, ринкової економіки та посилення безпеки. Він наполягає на жорсткій міграційній політиці, зокрема на скорочені соціальні виплати для біженців, у тому числі громадян України, та спрощені працевлаштування через адаптацію.
Фрідріх Мерц
В економічній сфері Мерц виступає за зниження податків і зменшення бюрократії, а в зовнішній політиці – за жорсткішу позицію росії, зміцнення зв’язків зі США таниками союзу. Він неодноразово наголошував, що Україна не повинна бути офіційною перспективою членства в НАТО під час переговорів із росією. На відміну від чинного канцлера, Мерц не виключає постачання Україні ракет Taurus, але за згоди всіх європейських партнерів, тоді як Шольц відмовлявся від такої ініціативи.
15 лютого в Мюнхені Мерц зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Під час переговорів вони обговорили оборонну підтримку, зміцнення фронту та інвестиції у виробництво зброї в Україні.
Олаф Шольц підтримується поміркованим соціал-демократичним курсом, поєднуючи економічну стабільність із соціальною справедливістю. Його уряд підтримує трудові права, соціальні гарантії та інтеграцію біженців через програми працевлаштування, мовні курси й професійну освіту. Водночас Шольц наполягає на збереженні соціальних виплат, вважаючи їх ключовим елементом забезпечення гідних умов життя.
У міжнародній політиці канцлер виконує роль ЄС як гарант стабільності, зокрема в питаннях енергетичної безпеки та допомоги Україні. Під час теледебатів він повідомив, що рішення надати Україні статус кандидата в ЄС було “правильним”, наголосивши, що членство в Євросоюзі суттєво посилить її безпеку. Перспективу вступу України в НАТО він не коментував.
Шольц також неодноразово наголошував, що мир не може бути нав’язаний Україні на чужих умовах. Зазначимо, що Мерц і Шольц публічно відмовилися від співпраці після виборів, заявивши про це під час телевізійної години запитань виборців.
Олаф Шольц
Що зміниться для українських біженців
Перемога консервативного блоку ХДС/ХСС може призвести до скорочення соціальних виплат українським біженцям, але сприяти працевлаштуванню українських біженців. Зокрема, планують спростити визнання кваліфікацій і допомогти вивченню німецької мови на роботі. Новоприбулі українці більше не отримуватимуть “гроші для громадян”, а будуть отримувати допомогу за законом про шукачів притулку — 460 євро на місяць. Це менше, ніж отримують безробітні в Німеччині, і означатиме скасування допомоги на житло та медичне страхування. Натомість, їм надаватимуть ваучери для харчів і побутових товарів.
Партія “Альтернатива для Німеччини” вимагає скасувати соціальні виплати для всіх українських біженців, залишивши лише 460 євро. Водночас, дозвіл на роботу для українців вони хочуть зберегти. Однак участь цієї партії в уряді малоймовірна через її крайні погляди. Лідерка ультраправої та проросійської політсили Альтернатива для Німеччини (АдН) Аліса Вайдель. Вона закликає не постачати більше зброї в Україну і стверджувала, що такі постачання є “провокацією” стосовно російського диктатора володимира путіна.
Вільна демократична партія та Союз Сари Ваґенкнехт також пропонують зменшити соціальні виплати для біженців, зокрема українців. Вони вважають, що більший акцент слід робити на працевлаштуванні, а не на допомозі від держави.
Соціал-демократи та Зелені зосереджені на покращенні інтеграції біженців на ринку праці, без зниження виплат. Якщо ці партії приєднаються до коаліції з ХДС/ХСС, може бути знайдений компроміс, але значних змін для українців не передбачається.
Ймовірний результат виборів і формування коаліції
Опитування свідчать, що ХДС/ХСС під керівництвом Мерца лідирують із підтримкою 30%. Друге місце може зайняти ультраправа АдН (20%). Соціал-демократи Шольца наразі набирають лише 15%.
Але жодна з провідних партій не планує співпрацювати з АдН, проросійська лідерка якої, Аліса Вайдель, неодноразово закликала не постачати більше зброї в Україну і стверджувала, що такі постачання є “провокацією” стосовно російського диктатора володимира путіна.
Водночас навіть у разі перемоги ХДС/ХСС не зможуть самостійно сформувати уряд і змушені будуть домовлятися з соціал-демократами, Зеленими або Вільними демократами, які також ймовірно пройдуть у Бундестаг.
Ще новини України світу: Мюнхенська конференція 16 лютого – що відомо, заяви і головні події
