Помер козак-бандурист Остап Кіндрачук, який грав на набережній Ялти навіть під час окупації Криму

Про смерть легендарного музиканта повідомив сьогодні, 18 грудня, редактор газети «Незборима нація» Роман Коваль, передають «Новини України – НСН».

Відійшов у вирій козак-бандурист Остап Кіндрачук. Ще у вересні він грав на набережній у Ялті, продовжуючи муляти око ФСБ. На нього окупанти не раз тиснули, ганяли з набережної, але люди ставали на захист. У жовтні ми ще спілкувалися. Пан Остап сказав, що зник з Нету, бо місяць лежав у лікарні, був дуже низький гемоглобін. Я ще подумав: це ж ризик віддаватися на ласку московським лікарям, ще отруять… – написав Роман Коваль на своїй сторінці у Фейсбуці

Він розповів, що 13 листопада привітав листом пана Остапа з 87-літтям. Але той тільки поставив “сердечко”.

Видно, що сил було все менше і менше… Остап Кіндрачук помер уночі 18 грудня 2024 року, – написав Роман Коваль

Помер козак-бандурист Остап Кіндрачук – що про нього відомо

Остап Юрійович Кіндрачук народився 13 листопада 1937 року в с. Котиківка, нині Городенківський район Івано-Франківська область.

Дитинство провів у Карпатах.

У 1955-му році  поїхав до Казахстану «піднімати цілину», працював на тракторі. 1956 року під час поїздки до Іртишу за дровами, трактор зламався в степу за 20 км від житла і Остап сильно обморозив руку, після чого ледь не втратив її.

Після цього поїхав до Ялти на лікування і залишився там жити. Працював моряком у місцевому порту, згодом вступив до Батумського морехідного училища на штурманське відділення. Згодом став капітаном, його судно перевозило пасажирів у напрямках Ялта—Сочі та Ялта—Одеса.

Всього в море Остап ходив 35 років.

Почав грати на бандурі 1955 року. При клубові медичних працівників у Ялті було засновано капелу бандуристів. Її керівник, Олексій Нирко, брав туди всіх охочих, єдиним правилом було спілкування українською мовою.

Із 1962 року навчався в Олексія Федоровича Нирка, з яким наприкінці 1980-х створив у Ялті товариство української мови ім. Амвросія Метлинського, пізніше реорганізоване в Ялтинське міське товариство «Просвіта» ім. Шевченка.

До 1985 року — соліст Кримської народної капели бандуристів ім. Степана Руданського.

Пізніше почав грати на вулиці.

Збирав книги про козацтво та історію України, досліджував кобзарство в Україні, Криму та на Кубані. Колекціонував козацьку зброю.

Остап Кіндрачук записаний до реєстру «Таврійсько-Запорізького козацтва» у Криму, що намагалося позитивно впливати на молоде покоління: до 2014 року у школах займалося патріотичним вихованням, розказувало про цікаву козацьку історію.

У репертуарі пан Кіндрачук мав народні думи, історичні та народні пісні, пісні про сьогодення. Свої пісні кобзар впорядкував у хронологічному порядку — історія України в піснях від Київської Русі до сьогодення.

Виконував окремі пісні польською, німецькою, татарською, молдовською та іншими мовами. Був учасником міжнародних фестивалів у Польщі, Німеччині, Чехії.

В Україні грав у Києві, Ялті, Одесі, Львові та інших містах.

Записав у Польщі на студії два аудіоальбоми, деякі пісні з яких увійшли в аудіоальбом «Остап Кіндрачук. Козак — бандурист», який сам і поширював.

Остап Кіндрачук знявся у телефільмі Олега Бійми «Кобзарські шляхи» (1988, Укртелефільм)[4] і серіалі «Роксолана» (1996, Укртелефільм).

Завдяки участі бандуриста  було відкрито Музей Лесі Українки в Ялті. Пан Кіндрачук допомагав поповнювати фонди музею документами та матеріалами з власної колекції. Вчителював у Недільній школи українознавства при Музеї Лесі Українки в Ялті.

Пан Кіндрачук сприяв спорудженню пам’ятнику і меморіальної дошки на будинку Лесі Українці в Ялті, де 1897 року вона проживала, займається збором експонатів.

Коли росія анексувала Крим, Остап Кіндрачук не залишив півострів. І продовжував виходити з бандурою на набережну Ялти.

Хтось сприймав його як «козацьку екзотику», а когось він відверто дратував.

«Я там граю на набережній у козацькому костюмі, дуже багато слухають, співають зі мною «Реве та стогне Дніпр широкий». Деякі розповідають, що вони з давніх розкуркулених козаків, уже не пам’ятають мови українського, але, кажуть – почувши бандуру – прокидається козацьке коріння», – розповідав пан Кіндрачук

Ще новини України: «Коли закінчиться війна в Україні»: прогнози, які збулися і не збулися