Помер козак-бандурист Остап Кіндрачук, який став відомий передусім тим, що грав на набережній Ялти навіть під час окупації Криму.
Про смерть легендарного музиканта повідомив сьогодні, 18 грудня, редактор газети «Незборима нація» Роман Коваль, передають «Новини України – НСН».
Відійшов у вирій козак-бандурист Остап Кіндрачук. Ще у вересні він грав на набережній у Ялті, продовжуючи муляти око ФСБ. На нього окупанти не раз тиснули, ганяли з набережної, але люди ставали на захист. У жовтні ми ще спілкувалися. Пан Остап сказав, що зник з Нету, бо місяць лежав у лікарні, був дуже низький гемоглобін. Я ще подумав: це ж ризик віддаватися на ласку московським лікарям, ще отруять… – написав Роман Коваль на своїй сторінці у Фейсбуці
Він розповів, що 13 листопада привітав листом пана Остапа з 87-літтям. Але той тільки поставив “сердечко”.
Видно, що сил було все менше і менше… Остап Кіндрачук помер уночі 18 грудня 2024 року, – написав Роман Коваль
Помер козак-бандурист Остап Кіндрачук – що про нього відомо
Остап Юрійович Кіндрачук народився 13 листопада 1937 року в с. Котиківка, нині Городенківський район Івано-Франківська область.
Дитинство провів у Карпатах.
У 1955-му році поїхав до Казахстану «піднімати цілину», працював на тракторі. 1956 року під час поїздки до Іртишу за дровами, трактор зламався в степу за 20 км від житла і Остап сильно обморозив руку, після чого ледь не втратив її.
Після цього поїхав до Ялти на лікування і залишився там жити. Працював моряком у місцевому порту, згодом вступив до Батумського морехідного училища на штурманське відділення. Згодом став капітаном, його судно перевозило пасажирів у напрямках Ялта—Сочі та Ялта—Одеса.
Всього в море Остап ходив 35 років.
Почав грати на бандурі 1955 року. При клубові медичних працівників у Ялті було засновано капелу бандуристів. Її керівник, Олексій Нирко, брав туди всіх охочих, єдиним правилом було спілкування українською мовою.
Із 1962 року навчався в Олексія Федоровича Нирка, з яким наприкінці 1980-х створив у Ялті товариство української мови ім. Амвросія Метлинського, пізніше реорганізоване в Ялтинське міське товариство «Просвіта» ім. Шевченка.
До 1985 року — соліст Кримської народної капели бандуристів ім. Степана Руданського.
Пізніше почав грати на вулиці.
Збирав книги про козацтво та історію України, досліджував кобзарство в Україні, Криму та на Кубані. Колекціонував козацьку зброю.
Остап Кіндрачук записаний до реєстру «Таврійсько-Запорізького козацтва» у Криму, що намагалося позитивно впливати на молоде покоління: до 2014 року у школах займалося патріотичним вихованням, розказувало про цікаву козацьку історію.
У репертуарі пан Кіндрачук мав народні думи, історичні та народні пісні, пісні про сьогодення. Свої пісні кобзар впорядкував у хронологічному порядку — історія України в піснях від Київської Русі до сьогодення.
Виконував окремі пісні польською, німецькою, татарською, молдовською та іншими мовами. Був учасником міжнародних фестивалів у Польщі, Німеччині, Чехії.
В Україні грав у Києві, Ялті, Одесі, Львові та інших містах.
Записав у Польщі на студії два аудіоальбоми, деякі пісні з яких увійшли в аудіоальбом «Остап Кіндрачук. Козак — бандурист», який сам і поширював.
Остап Кіндрачук знявся у телефільмі Олега Бійми «Кобзарські шляхи» (1988, Укртелефільм)[4] і серіалі «Роксолана» (1996, Укртелефільм).
Завдяки участі бандуриста було відкрито Музей Лесі Українки в Ялті. Пан Кіндрачук допомагав поповнювати фонди музею документами та матеріалами з власної колекції. Вчителював у Недільній школи українознавства при Музеї Лесі Українки в Ялті.
Пан Кіндрачук сприяв спорудженню пам’ятнику і меморіальної дошки на будинку Лесі Українці в Ялті, де 1897 року вона проживала, займається збором експонатів.
Коли росія анексувала Крим, Остап Кіндрачук не залишив півострів. І продовжував виходити з бандурою на набережну Ялти.
Хтось сприймав його як «козацьку екзотику», а когось він відверто дратував.
«Я там граю на набережній у козацькому костюмі, дуже багато слухають, співають зі мною «Реве та стогне Дніпр широкий». Деякі розповідають, що вони з давніх розкуркулених козаків, уже не пам’ятають мови українського, але, кажуть – почувши бандуру – прокидається козацьке коріння», – розповідав пан Кіндрачук
Ще новини України: «Коли закінчиться війна в Україні»: прогнози, які збулися і не збулися
