Багато вихідців з СРСР впевнені, що радянська освіта була краще, ніж зараз. П’ять головних міфів розвінчані
Навчання було нібито безкоштовним і доступним для всіх, але науку викладали далеко не на найвищому рівні.
Крім того, в СРСР не вчили дітей самостійності і не готували до дорослого життя. Замість цього їх карали за кожну помилку, били і забороняли розмовляти англійською.
Освіта в старших класах і ВНЗ була платною з 1940 по 1956 роки, коли вождем був Сталін. Безкоштовно учні навчалися тільки до сьомого класу.
До інституту приймали не тільки оцінюючи здібності учня, але і матеріальний добробут сім’ї. Батьки готувалися завчасно до вступу в університет: городяни просто відкладали гроші, менш заможні – вирощували урожай, щоб дати хабар продуктами з городу. Першими у ВНЗ брали “по блату” родичів і знайомих, а потім тих, хто більше заплатив ректору.
Міф: усі діти рівні
Теорія про рівність людей у радянському союзі була неправдивою. Принижували тих, хто не знав російську, відставав за програмою або був з бідної сім’ї. Старшокласники знущалися над молодшими, відбираючи дрібні гроші в буфеті і змушуючи замість себе мити підлогу або шкільну дошку.
Радянська шкільна програма була неосяжної для багатьох. Завучі створювали спецкласи для відстаючих “двієчників”. Також були звичайні класи для дітей із середньою і високою успішністю. Їм вчителі приділяли більше уваги. При цьому у батьків не було практично ніякої можливості, щоб перевести дитину до іншї школи.
Міф: усі знання на вищому рівні
Навчання англійській мові в СРСР було рідкістю, тому що влада обмежила всяке спілкування громадян з носіями мови. Дітей змушували “зубрити” нові слова, але вільно розмовляти між собою вони не вміли.
Натомість більше уваги приділяли точним наукам: фізиці, математиці, геометрії і хімії. Викладачі з цих предметів були вимогливими і навіть відмінникам ставили “трійки”. У сільських школах рівень освіти був дуже низьким, тому вступити у столичний ВУЗ без репетитора було неможливо.
Дітям зазвичай давали вчити тільки те, що було потрібно партії. Українська мова та література довгий час були під забороною. Вчили вірші лише тих поетів, які обожнювали партію. Від пресингу страждали всесвітня та українська історія, а замість цих предметів в програму ввели марксистські науки.
Міф: престижна професія вчителя
У вчителів та викладачів в Союзі не було ніякої свободи самовираження, вони повністю підпорядковувалися директору і встановленій програмі. Ніхто не мав права розповідати щось своє або наводити приклади із життя під час занять.
При цьому в радянській школі процвітала система хабарів. Батьки “віддячували” вчителів цукерками, алкоголем і дефіцитними товарами, щоб дитині поставили п’ятірку за чверть. Таким чином, радянський вчитель розповідав про те, як потрібно бути чесним, але сам жив по системі “блату”.
Міф: бездоганний зовнішній вигляд учнів
Учням забороняли носити довге розпущене волосся. Дівчаток треба обов’язково було туго заплітати, а хлопчиків – коротко стригти. Тих, хто ігнорував правила, змушували привести себе в “людський вигляд”.
Також забороняли користуватися косметикою і носити прикраси. Однакову шкільну форму дівчата намагалися прикрасити і навіть вкорочували собі спідниці. Але це теж було під забороною. Не можна було взувати кросівки і підбори. Ближче до 80-х ці правила послабили.
Про це НСН дізнався з повідомлення на сайті OBOZREVATEL
