З понеділка 24 лютого починається масляний тиждень. Він триватиме до 2 березня. Кожен з 7 днів має своє значення.
Новини України – НСН розповідають про історію й традиції Масниці.
Щорічно за тиждень до Великого посту українці відзначають масляний тиждень. У 2025 році він починається у понеділок 24 лютого і завершиться у неділю 2 березня.
Свого часу язичники відзначали Масляний тиждень або Масницю на початку весни — приблизно в період весняного рівнодення. Тоді в наші широти приходило тепло, танули сніги, а природа набувала сили, необхідної для майбутнього врожаю. Сакральне наповнення цього свята включало три елементи — циклічне сприйняття часу, культ родючості землі, обов’язок продовження роду та пам’ять про предків.
Із встановлення християнства Масниця майже втратила свій сакральний зміст. З давніх традицій залишилися здебільшого веселі розваги, звичай пригощатися смачними стравами, напоями і взаємні гостини.
Відомо, що раніше неодмінними елементами свята були ще й високі багаття, де спалювали солом’яні опудала богині зими Морени та спільні трапези з ритуальними наїдками для вшанування померлих. В часи , коли зими були сніжними на Масницю люди зазвичай каталися на санчатах з гірок та будували снігові споруди.
В Україні Масниця в давні часи мала назву Колодій. Від його стародавніх обрядів — до нас дійшли тільки уривки. Наприклад, «колодки», які являли собою дерев’яні бруски для рук чи ніг і одягалися на молодих хлопців і дівчат, що не побралися за час шлюбного сезону.
Тиждень перед Великим постом почали називати Масляною у 1960-х роках ХХ століття. Після тривалої заборони, його фактично дозволили святкувати, але вже з російським корінням та традиціями.
Масляний тиждень: значення кожного дня
- В понеділок невістки відвідували своїх батьків, тому він називався «зустріч». Також цього дня робили солом’яні опудала і починали готувати святкові страви.
- Вівторок називали «заграванням» — відбувалися оглядини наречених, а молоді хлопці та дівчата знайомилися й запрошували один одного на гостини.
- В середу – «ласунку» зяті приходили в гості до тещі на вареники та млинці.
- В четвер, який звали «широким», починалися масові гуляння, співи, танці, стрибки через багаття, змагання серед чоловіків на силу та вправність.
- П’ятниця вважалася днем «тещиних вечорниць» — кожна теща мала відвідати дім зятя й скуштувати там різних смаколиків.
- В суботу на «зовицині вечорниці» заміжні жінки запрошували в гості зовиць, тобто сестер чоловіка, та й взагалі всіх його родичок жіночої статі.
- Неділя, зветься «прощеною», тож слід було від щирого серця просити пробачення та пробачати.
Млинці чи вареники
Головним символом Масниці українці вважають млинці. Раніше це були вареники, начинені домашнім сиром. До вареників господині обов’язково подавали масло та сметану. До того ж ця страва згадується в багатьох обрядових «масничних» піснях — апетитні вареники були на столі в кожній хаті, ними ж частували й гостей. Ще цей тиждень називали Сирним.
У деякі вареники додавали символічні «начинки-сюрпризи»: монетку на багатство, перець на веселий рік або солодку ягоду на приємні новини.
Дослідники стверджують, що млинці в Україні набули популярності вже за радянських часів, у другій половині XX століття. Є й думка, що в багатьох українських регіонах млинці на Масницю готували здавна, нарівні з варениками. До складу млинців обов’язково входили молоко та яйця, смажили їх на вершковому маслі, а подавали теж зі сметаною.
Ще новини України: Нові пільги і тарифи, ліміти карткових переказів, ВЛК для обмежено придатних – що чекає на українців у лютому
