[:ru]5 ядовитых продуктов из 90-х – чем травились[:ua]5 отруйних продуктів з 90-х – чим труїлися[:]

[:ru]Казалось бы, лихие 90-е уже давно позади, да и что в них хорошего, чтобы погружаться в ностальгические воспоминания?

Массовая остановка предприятий и тотальная безработица, приватизация, бизнесмены в малиновых пиджаках, покорявшие далекие Канары, первые финансовые пирамиды типа МММ… Именно такие ассоциации вызывает этот период у тех, кому не посчастливилось застать его в зрелом возрасте.

А вот детям 90-х они не кажутся такими уж лихими и даже наоборот. Ведь чего только стоят 8-битные игры с Марио и Империей танков, извечные конкурентки Барби и Синди, а также заполонившие все прилавки импортные вкусняшки, воспоминания о которых до сих пор греют душу.

Масло Rama

«Масло» Rama стремительно ворвалось на рынок едва образовавшихся стран СНГ, заполонив прилавки практически всех магазинов. Хотя за рубежом оно производилось еще с 20-х годов.

Мягкое, пастообразное, со всевозможными добавками – оно просто априори не могло не попасть в самое сердце изголодавшихся постсоветских граждан, которые даже не догадывались, что это не только не масло, но и даже не маргарин.

Так, только спустя годы было официально объявлено, что «Rama» является спредом. В результате этого ее производителю было запрещено употреблять слово «маргарин» в маркировке товара. Сегодня же эта откровенная отрава, непригодная даже для выпечки, практически пропала из виду. Но кое-где до сих пор встречаются пластиковые коробочки из-под «Rama» в качестве эдакого раритета, используемого для хранения всякой мелочевки.

Сухой напиток Yupi

Кто не знает Юпи, тот не жил в 90-е. Таинственный порошок в яркой маленькой упаковке позволял превращать 1,5 литра обычной воды в ароматный напиток кислотного цвета, пахнущий яблоком, малиной, цитрусовыми, а иногда и всем вместе сразу.

Некоторые настолько фанатели от Yupi, что вместо разведения концентрата в воде сыпали его себе прямо на язык, который моментально окрашивался в цвет порошка.

При этом стоил сухой напиток сущие копейки, делая доступным «лакомство» дворовой шпане, охотно распивающей заморский «коктейль» по поводу и без. И не мудрено, ведь тогда никто и слыхать не слыхивал о эмульгаторах группы E, которым Юпи был напичкан под завязку. Все это делало напиток крайне вредным, невзирая на то, что используемые в нем красители и усилители вкуса до сих пор считаются потенциально безопасными при употреблении в ограниченном количестве.

Кубики Galina Blanca

Еще один вариант «просто добавь воды», а точнее «добавь в воду», чтобы получить наваристый золотистый бульон из ничего. Но, как известно, чудес не бывает. И работали эти заменители курицы, мяса и грибов не на честном слове, а на огромном количестве соли, всевозможных усилителей вкуса, красителей и ароматизаторов, не самым лучшим образом отражаясь на желудочно-кишечном тракте и всем организме в целом.

Вафли Koukou Roukou

Хрустящее лакомство «Куку-Руку» привлекало внимание младшего поколения не только своими необычными для тех времен органолептическими качествами, но и наклейкой, размером, сопоставимым с самой вафлей. Со временем маркетологи придумали еще один хитрый ход, предлагая бесплатный альбом для вклеивания этих незатейливых вкладышей.

Такая уловка сработала на все сто, нагоняя на потребителя 90-х большой азарт. И ведь многие действительно не успокаивались до тех пор, пока им не удавалось заполнить всю книжицу заветными картинками с полюбившимися героями.

Жвачки Turbo, Donald

Однако настоящей выкачкой денег и без того худых кошельков несчастных родителей 90-х стали эти мелкие разбойники, грабившие что называется без ножа и кастета. Успех жвачек был обусловлен их вкладышами, коллекционировать которые можно было годами, поскольку каждая коллекция исчислялась сотней разных картинок. Кроме того, жвачки обладали непередаваемым вкусом и ароматом, обусловленным содержащимся в них химическим коктейлем, что почему-то не смущает даже современных производителей.

Стоит отметить, что большинство товаров из 90-х уже давно исчезли с прилавков, однако им на смену пришла отрава похлеще. А все потому, что с развитием химической промышленности производители научились практически на 100% исключать натуральные компоненты из состава собственной продукции, сокращая расходы и наращивая прибыль.

[:ua]Здавалося б, лихі 90-ті вже давно позаду, та й що в них хорошого, щоб занурюватися в ностальгічні спогади?

Масова зупинка підприємств і тотальне безробіття, приватизація, бізнесмени в малинових піджаках, покорявшие далекі Канари, перші фінансові піраміди на кшталт МММ… Саме такі асоціації викликає цей період у тих, кому не пощастило застати його в зрілому віці.

А от дітям 90-х вони не здаються такими вже лихими і навіть навпаки. Адже чого тільки варті 8-бітні ігри з Маріо і Імперією танків, одвічні конкурентки Барбі і Сінді, а також заполонили всі прилавки імпортні ласощі, спогади про яких досі гріють душу.

Масло Rama

«Масло» Rama стрімко увірвалося на ринок ледь утворилися країн СНД, заполонивши прилавки практично всіх магазинів. Хоча за кордоном воно проводилося ще з 20-х років.

М’яке, пастоподібна, зі всілякими добавками – воно просто апріорі не могло не потрапити в саме серце зголоднілих пострадянських громадян, які навіть не здогадувалися, що це не тільки не масло, але і навіть не маргарин.

Так, тільки через роки було офіційно оголошено, що «Rama» є спредом. В результаті цього її виробнику було заборонено вживати слово «маргарин» у маркуванні товару. Сьогодні ж ця відверта отрута, непридатна навіть для випічки, практично зникла з виду. Але подекуди досі зустрічаються пластикові коробочки з-під «Rama» в якості такого раритету, використовуваного для зберігання всякої дрібноти.

Сухий напій Yupi

Хто не знає Юпі, той не жив в 90-е. Таємничий порошок в яскравій маленькій упаковці дозволяв перетворювати 1,5 літра звичайної води в ароматний напій кислотного кольору, пахне яблуком, малиною, цитрусовими, а іноді і всім разом.

Деякі настільки фанатіли від Yupi, що замість розведення концентрату у воді сипали його собі прямо на язик, який моментально забарвлювався в колір порошку.

При цьому коштував сухий напій сущі копійки, роблячи доступним «ласощі» дворової шпані, охоче розпиває заморський «коктейль» з приводу і без. І не дивно, адже тоді ніхто і чути не чув про емульгатори групи E, яким Юпі був напханий під зав’язку. Все це робило напій вкрай шкідливим, незважаючи на те, що використовувані в ньому барвники і підсилювачі смаку досі вважаються потенційно безпечними при вживанні в обмеженій кількості.

Кубики Galina Blanca

Ще один варіант «просто додай води», а точніше «додай у воду», щоб отримати наваристий золотистий бульйон з нічого. Але, як відомо, чудес не буває. І працювали ці замінники курки, м’яса і грибів не на чесному слові, а на величезній кількості солі, всіляких підсилювачів смаку, барвників і ароматизаторів, не найкращим чином впливаючи на шлунково-кишковому тракті і всьому організмі в цілому.

Вафлі Koukou Roukou

Хрустке ласощі «Куку-Руку» привертало увагу молодшого покоління не тільки своїми незвичайними для тих часів органолептичними якостями, але і наклейкою, розміром, порівнянним з самої вафлею. З часом маркетологи придумали ще один хитрий хід, пропонуючи безкоштовний альбом для вклеювання цих невигадливих вкладишів.

Така хитрість спрацювала на всі сто, наганяючи на споживача 90-х великий азарт. І адже багато хто дійсно не заспокоювалися до тих пір, поки їм не вдавалося заповнити всю книжечку заповітними картинками з улюбленими героями.

Жуйки Turbo, Donald

Однак справжньою викачуванням грошей і без того худих гаманців нещасних батьків 90-х стали ці дрібні розбійники, які грабували що називається без ножа і кастета. Успіх жуйок був зумовлений їх вкладишами, колекціонувати які можна було роками, оскільки кожна колекція обчислювалася сотнею різних картинок. Крім того, жуйки володіли неповторним смаком і ароматом, обумовленим містяться в них хімічних коктейлем, що чомусь не бентежить навіть сучасних виробників.

Варто відзначити, що більшість товарів з 90-х вже давно зникли з прилавків, проте їм на зміну прийшла отрута гірше. А все тому, що з розвитком хімічної промисловості виробники навчилися практично на 100% виключати натуральні компоненти зі складу власної продукції, скорочуючи витрати і збільшуючи прибуток.

[:]

To Top