[:ru]Почему ребенок не хочет делать уроки: 5 причин[:ua]Чому дитина не хоче робити уроки: 5 причин[:]

[:ru]Почему ребенок не хочет делать уроки? Таким вопросом нередко задаются родители. Не всегда учиться мешает лень. Специалисты назвали 5 причин, по которым ребенок не спешит садиться за домашнее задание. О них NNS расскажет, ссылаясь на «Освіторію».

Детский психолог Елена Шамрай рассказывала, почему ребенок не хочет делать домашнее задание и что с этим делать.

Почему ребенок не хочет делать уроки?

Ребенок поверил в собственную лень

Эксперты убеждают, что за ленью кроется какая-то конкретная причина. Одна из них – когда родители или учителя постоянно повторяют: “Не надо лениться” или любую неудачу объясняют: “Потому что ты ничего не хочешь делать”.

Из-за этого ребенок начинает верить, что он просто от рождения ленивый.

“Есть такой феномен: если от человека чего-то ждут, он так изменяет поведение, что ожидания сбываются”, – говорит Елена Шамрай.

Что делать?

В таком случае родителям и учителям надо внушать обратное. Повторяйте ребенку, что в душе он – трудяга, ищите доказательства. Вспомните, как сын или дочка помогали вам, что-то делали с вдохновением и длительное время.

“А затем попробуйте перенести положительный образ трудяги на работу над домашним заданием. Мол, такому настойчивому

ребенку здесь задач – на пол часа”, – советует эксперт.

У ребенка неравномерная работоспособность

Когда-то ленивыми называли в школе многих выдающихся людей – гениального ученого Альберта Эйнштейна, изобретателя Томаса Эдисона, будущего лауреата Нобелевской премии по физике Вильгельма Вина и других.

Возможно, проблема вашего ребенка – не равнодушие к учебе, а дело в асимметрии полушарий мозга, когда значительно активнее правая. Люди с образным мышлением делают свой вклад в искусство и науку, но такой ребенок не способен жить по графику.

Жесткий школьное расписание для такого ученика – тяжелое испытание, от которого дома хочется отдохнуть. Именно от планов и временных рамок, а не от интеллектуальной деятельности, – говорит психолог.

Что делать?

Однообразная деятельность для таких детей утомительна и эффективность снижается. Поэтому, пусть ребенок переходит с одного дела на другое – решил два математических примера, выполнил грамматическое задание по языку, и снова математика.

Главное, чтобы внимание переключалось между различными видами учебной деятельности, а еще нужен отдых каждые 45 минут, когда ребенок двигается, ходит, выходит на балкон подышать воздухом.

Ребенок имеет конфликты в школе

Булинг, ссоры с одноклассниками, конфликты с учителями – все это может привести к тому, что школа «вызывает аллергию».

В течение дня в школе ребенок как-то держится, но дома учебники напоминают о мучительных переживаниях. Поэтому ребенок бессознательно пытается избавиться от любого упоминания о школе, – пояснила Шамрай.

Что делать?

Установить доверительные отношения и искренне обсудить с сыном или дочкой события в школе. Лучше неформально расспрашивать о школьных буднях, интересоваться отношениями ребенка с одноклассниками, чтобы вовремя понять, если что-то случится.

“В любом случае проверьте эту версию. Если ребенок откровенно и радостно рассказывает о школьной жизни, то вычеркните эту причину. Если же подтвердился факт конфликта или булинга – следует разбираться, и не только с ребенком”, – подчеркнула психолог.

У ребенка скрытая гиперактивность

Такой ребенок не отличается от сверстников. Интеллект у него в норме, по комнате не бегает, со школьной программой справляется. Но любой внешний раздражитель (новый предмет, человек, шум) выбивают такого ученика из колеи.

Делал уроки, отвлекся на звонок друга… Вернулся уже не к тетрадям, а начал убирать в комнате, будто забыл, что делал. Если таких стимулов много – быстро устает, но не может остановиться, отдохнуть, – рассказывает эксперт.

Что делать?

Отличить скрытую гиперактивность сможет только специалист. Поэтому стоит обратиться к неврологу. При правильном подходе в подростковые годы ребенок может “перерасти” проблему.

Хотите, чтобы ребенок доводил дела до конца? Правильный рецепт – больше физической активности, прогулок на свежем воздухе. Сначала отправьте на двор, а уже потом напоминайте о домашнем задании. Такому ребенку надо физически устать, чтобы сосредоточиться на одном деле.

Ребенок отстал по программе

Есть ситуации, когда ребенок откладывает выполнение любого домашнего задания, а если заставлять – его настроение резко падает, могут начаться слезы и стенания. Это может быть из-за отставания ребенка по программе.

Почему в знаниях ребенка могут быть пробелы по всем предметам? Он мог:

  • болеть длительное время,
  • прогуливать уроки,
  • ему вообще нужен медленный темп обучения и дополнительные объяснения,
  • изменилась школа или из начальных классов ученик перешел к базовой школе, где высокие требования.

Что делать?

Помогать ребенку наверстать пропущенное. Например, можно договориться с учителем об индивидуальных занятиях, нанять репетитора или родителям самостоятельно помочь ребенку.

Важно понимать одно – пока школьник не усвоит то, что проходили раньше, нечего и требовать от него успехов и красиво выполненных заданий сейчас. Ребенку придется работать вдвое больше: и старый материал изучать, и текущее домашнее задание делать, – заверила Елена Шамрай.

И пообещайте не делать негативных замечаний, пока ваш школьник не догонит по программе одноклассников.

Кстати, недавно “NNS” писал:

Под Днепром на уроке труда ребенок получил сотрясение мозга “прилетело” в висок

Температура у ребенка: чего категорически нельзя делать

Женщина считает, что причина головной боли сына – вакцинированные учителя

 [:ua]Чому дитина не хоче робити уроки? Таким питанням задаються нерідко батьки. Не завжди навчатися заважає лінь.  Спеціалісти назвали 5 причин, через які дитина не поспішає сідати за домашнє завдання. Про них NNS розповість, посилаючись на «Освіторію».

Дитячий психолог Олена Шамрай розповідала, чому дитина не хоче робити домашнє завдання та що з цим робити.

Чому дитина не хоче робити уроки?

Дитина повірила у власну лінь

Експерти переконують, що за лінню криється якась конкретна причина. Одна з них – коли батьки чи вчителі постійно повторюють: “Не треба лінуватися” або будь-яку невдачу пояснюють: “Бо ти нічого не хочеш робити”.

Через це дитина починає вірити, що вона просто від народження ледача.

“Є такий феномен: якщо від людини чогось очікують, вона так змінює поведінку, що очікування збуваються”, – каже Олена Шамрай.

Що робити?

В такому випадку батькам та вчителям треба навіювати протилежне. Повторюйте дитині, що в душі вона – трудяга, шукайте докази. Згадайте, як син чи донька допомагали вам, щось робили з натхненням та тривалий час.

“А потім спробуйте перенести позитивний образ трудяги на роботу над домашнім завданням. Мовляв, такій наполегливій дитині тут завдань – на пів години”, – радить експертка.

У дитини нерівномірна працездатність

Колись ледачими називали в школі багатьох видатних людей – геніального вченого Альберта Ейнштейна, винахідника Томаса Едісона, майбутнього лауреата Нобелівської премії з фізики Вільгельма Віна тощо.

Можливо, проблема вашої дитини – не байдужість до навчання, а справа в асиметрії півкуль мозку, коли значно активніше права. Люди з образним мисленням роблять свій внесок у мистецтво та науку, але така дитина не здатна жити за графіком.

Жорсткий шкільний розклад для такого учня – важке випробування, від якого вдома хочеться відпочити. Саме від планів і тимчасових рамок, а не від інтелектуальної діяльності, – каже психолог.

Що робити?

Одноманітна діяльність таких дітей втомлює і ефективність знижується. Тож, нехай дитина переходить з однієї справи на іншу – розв’язав два математичних приклади, виконав граматичне завдання з мови, і знову математика.

Головне, аби увага перемикалася між різними видами навчальної діяльності, а ще потрібен відпочинок кожні 45 хвилин, коли дитина рухається, ходить, виходить на балкон подихати повітрям.

Дитина має конфлікти у школі

Булінг, сварки з однокласниками, конфлікти з вчителями – все це може призвести до того, що школа «викликає алергію».

Протягом дня у школі дитина якось тримається, але вдома підручники нагадують про болісні переживання. Тому дитина несвідомо намагається позбутися будь-якої згадки про школу, –пояснила Шамрай.

Що робити?

Встановити довірливі стосунки та щиро обговорити з сином чи донькою події у школі. Краще неформально розпитувати про шкільні будні, цікавитися стосунками дитини з однокласниками, щоб вчасно зрозуміти, якщо щось трапиться.

“У будь-якому разі перевірте цю версію. Якщо дитина відверто і радісно розповідає про шкільне життя, то викресліть цю причину. Якщо ж підтвердився факт конфлікту чи булінгу – слід розбиратися, і не лише з дитиною”, – наголосила психолог.

У дитини прихована гіперактивність

Така дитина не відрізняється від однолітків. Інтелект у неї в нормі, по кімнаті не бігає, зі шкільною програмою справляється. Але будь-який зовнішній подразник (новий предмет, людина, шум) вибивають такого учня з колії.

Робив уроки, відволікся на дзвінок друга… Повернувся вже не до зошитів, а почав прибирати у кімнаті, ніби забув, що робив. Якщо таких стимулів багато – швидко втомлюється, але не може зупинитися, відпочити, – розповідає експертка.

Що робити?

Відрізнити приховану гіперактивність зможе лише фахівець. Тому варто звернутися до невролога. При правильному підході в підліткові роки дитина може “перерости” проблему.

Хочете, щоб дитина доводила справи до кінця? Правильний рецепт – більше фізичної активності, прогулянок на свіжому повітрі. Спочатку відправте на подвір’я, а вже потім нагадуйте про домашнє завдання. Такій дитині треба фізично втомитися, аби зосередитися на одній справі.

Дитина відстала за програмою

Є ситуації, коли дитина відкладає виконання будь-якого домашнього завдання, а якщо змушувати – її настрій різко падає, можуть розпочатися сльози та бідкання. Це може бути через відставання дитини за програмою.

Чому у знаннях дитини можуть бути прогалини по усіх предметах? Вона могла:

  • хворіти тривалий час,
  • прогулювати уроки,
  • їй загалом потрібний повільний темп навчання та додаткові пояснення,
  • змінилася школа або з початкових класів учень перейшов до базової школи, де вищі вимоги.

Що робити?

Допомагати дитині надолужити пропущене. Наприклад, можна домовитися з учителем про індивідуальні заняття, найняти репетитора чи батькам самостійно допомогти дитині.

Важливо розуміти одне – доки школяр не опанує те, що проходили раніше, годі й вимагати від нього успіхів та гарно виконаних завдань нині. Дитині доведеться працювати вдвічі більше: і старий матеріал вивчати, і поточне домашнє завдання робити, – запевнила Олена Шамрай.

І пообіцяйте не робити негативних зауважень, доки ваш школяр не наздожене за програмою однокласників.

До речі, нещодавно “NNS” писав:

Під Дніпром на уроці праці дитина отримала струс мозку – “прилетіло” у скроню

Температура у дитини: чого категорично не можна робити

Жінка вважає, що причина головного болю сина -вакциновані вчителі

 [:]

To Top