Що таке «передноворічна апатія» та що робити, коли відчуваєш її? Про це йдеться у матеріалі журналу Іnspired.Такий умовний діагноз, як «передноворічна апатія», багато в чому пов’язаний з порою року. Є таке поняття, як «сезонний афективний
Що таке «передноворічна апатія» та що робити, коли відчуваєш її? Про це йдеться у матеріалі журналу Іnspired.
Такий умовний діагноз, як «передноворічна апатія», багато в чому пов’язаний з порою року. Є таке поняття, як «сезонний афективний розлад». Це не депресія, а стан зниженого настрою. Він виникає тому, що нам не вистачає тепла, сонця, вітаміну D. Це самі ті фактори, які впливають на емоційний стан.
Якщо ми говоримо про знижений настрій перед новорічними святами, то це те явище, яке виникає внаслідок своєрідного ажіотажу. Наприклад, у соцмережах багато людей підбивають підсумки року, діляться досягненнями. І ми свідомо або несвідомо починаємо порівнювати свої досягнення з іншими. Але, як зазначають психологи, порівняння ніколи не грають нам на користь. На жаль існує загальна тенденція: помічати свої недоліки у порівнянні з загальноприйнятими стандартами або власними уявленнями. На основі них ми робимо загальний висновок про себе, нівелюючи решту своїх сильних сторін, на які варто звернути увагу. Коли ми підбиваємо підсумки року, ці порівняння ще більше нас гнітять.
Наступна причина пов’язана з так званим «фіктивним фіналізмом». Це явище добре відоме психотерапевтам-практикам. Воно виникає, коли людина програмує себе меседжами на кшталт: «З нового року все стане класно». На перший погляд здається, якщо ми віддамо борги й виконаємо всі завдання цього року, надалі все складатиметься чудово. Але ми дорослі люди, це не перше наше свято. У кожного є досвід того, що Новий рік не принесе ніякого «вау-ефекту». Ось цей конфлікт, який виникає між дитячим фантазійним уявленням і реальним дорослим досвідом, викликає підвищену напругу, яка приводить до роздратування й зниження настрою.
Окрім цього, якщо напередодні новорічних свят у нашому житті сталися неприємні події, вони на довгі роки можуть асоціюватися з настанням Нового року. У нашій свідомості ця подія «підтягується» під Новий рік — і свято має неприємні асоціації. Це не означає, що людина легко переживала б спогади про неприємну подію, яка могла статися в інший час, але близькість Нового року, коли інші радіють і веселяться, створює контраст між негативними спогадами й загальноприйнятою радістю, тому загострює переживання.
Через усі новорічні заходи складається враження, що в нас прийнято бути веселим і радісним у Новий рік. Добре, коли хороший настрій, бажання й можливість бути веселим і щасливим справді є. Але якщо його немає, але ми намагаємося цю радість з себе «видавити».
Новий рік і все з ним пов’язане — це культуральне явище, яке носить примусовий характер. Якщо в людини з огляду на життєві обставини на цьому етапі нема кола тих, з ким можна розділити переживання, не важливо радісні чи сумні, то це усталене враження, що всі разом веселяться, а я — ні, лише посилює відчуття ізольованості та знижує настрій.
Змушувати себе радіти — погана ідея. Якщо у вас відсутній настрій, а замість того, щоб радіти, ви сумні, краще дати собі можливість побути в цьому стані, а не вимучувати з себе усмішку й радісні вітання. Якщо насправді вам не добре, не весело, то ви занадто багато сил будете вкладати в те, щоб імітувати веселощі. Це лише нашкодить.
У такому разі краще визнати свій емоційний стан, прийняти те, що ви маєте право в новорічну ніч не радіти. Якщо ви хочете бути поблажливими до себе, просто лягти поспати в новорічну ніч, не наряджати ялинку, чи піти гуляти містом на самоті, то у цьому немає нічого поганого. Це те, чим ви може себе підтримати. Також не бійтеся комунікувати з близькими людьми, розповідати про свій стан. Намагайтеся шукати й знаходити підтримку.
Але, якщо ви тривалий час відчувєте занижений настрій, не відчуваєте радість та задоволення, у вас знизилася швидкість думки і немає бажання чогось хотіти, це може свідчити про депресію. Коли ці прояви не зникають зі зміною режиму дня, достатнім відпочинком та при збалансованому харчуванні, можливо треба звернутися до спеціаліста.
Також варто пам’ятати, що такі ж симптоми, які виникають під час депресії, можуть супроводжувати й низку фізичних захворювань, наприклад, патологію щитовидної залози. Тому психолог чи психотерапевт має передусім спрямувати людину до профільних фахівців, які виключать фізичні захворювання. Якщо захворювань немає, то далі можна працювати з депресією.
