[:ru]Украинцы уже через несколько лет могут столкнуться с дефицитом качественной питьевой водой.
Об этом сообщила глава Госпотребслужбы Владислава Магалецкая во время Форума по экологии и устойчивому развитию, который проходит в Киеве, передает Слово и дело, информирует НСН.
Согласно словам Магалецкой, в Украине действуют устаревшие нормы, устанавливающие требования к качеству воды, которые к тому же не выполняются большинством поставщиков. Поэтому решение соответствующей проблемы – сверхважная задача.
«Уже начали приниматься решения, которые позволят улучшить ситуацию – это ограничение использования фосфатов в моющих средствах и некоторых пестицидов (например, хлорпирифос). Однако нам нужно активнее внедрять у себя европейские нормы. Это не вопрос евроинтеграции, это вопрос выживания»,сообщает Магалецкая.
В то же время, в действующем законодательстве отсутствуют нормы контроля показателей броматов, акриламида, многоядерных ароматических углеводородов, винилхлорида, эпихлоргидрина, электрической проводимости и т.п.
Отмечается, что с 2021 года нормативы для четырех показателей (акриламид, винилхлорид, эпихлоргидрин, хлораты) в Европе в сто раз жестче, чем в Украине.
«Наши нормы нуждаются в скорейшей модернизации с использованием опыта Европейского Союза. Госпродпотребслужба поддерживает адаптацию украинского законодательства к европейским нормам»,подчеркнула Владислава Магалецкая.
Также сообщается, что в Украине действуют «Государственные санитарные нормы и правила «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком», в которых в целом отсутствуют 23 показателя безопасности и качества питьевой воды, содержащиеся в соответствующих директивах ЕС.[:ua]Українці вже через декілька років можуть зіткнутися з дефіцитом якісної питної води.
Про це повідомила очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку, який проходить у Києві, пише Слово і діло, передає НСН.
Згідно зі словами Магалецької, в Україні діють застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості води, які, до того ж, не виконуються більшістю постачальників. Через це вирішення відповідної проблеми – є надважливим завданням.
«Уже почали прийматися рішення, які дозволять покращити ситуацію – це обмеження використання фосфатів в миючих засобах та деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос). Однак нам потрібно більш активно впроваджувати у себе європейські норми. Це не питання євроінтеграції, це питання виживання»,повідомляє Магалецька.
Водночас, у чинному законодавстві відсутні норми контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо.
Зазначається, що з 2021 року нормативи для чотирьох показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у сто разів жорсткіші, ніж в Україні.
«Наші норми потребують якнайшвидшої модернізації із використанням досвіду Європейського Союзу. Держпродспоживслужба підтримує адаптацію українського законодавства до європейських норм»,підкреслила Владислава Магалецька.
Також повідомляється, що в Україні нині діють «Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», у яких загалом відсутні 23 показники безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.[:]
