Путін вже програв війну в Україні. Його поразка зафіксована на усіх фронтах
Росія сподівалась на швидку перемогу в Україні. Але Київ не впав – і президент України Володимир Зеленський відмовився залишати столицю. До квітня російські війська покинули більшість регіонів України. Москва провела більш обмежену операцію навесні та на початку літа, розширивши окупацію частини півдня України та захопивши всю Луганську область і частину Донецької області. Про це йдеться в авторській публікації Скотта Лукаса, професора Інституту Клінтона при Дублінському університетському коледжі на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує НСН.
Третій етап українсько-російської війни із серпня по листопад включав контрнаступ українців на північному сході та півдні та деокупацію цих територій. Перемогу Путіна зараз важко уявити. Тепер питання полягає в тому, як швидко Україна може повернути територію, окуповану у 2022 році, і чинити тиск на території, які утримуються російськими маргіналами з 2014 року.
Фронт війни
Звільнивши місто Херсон, українські війська утримують усі райони на захід від Дніпра. Російські війська, що відступають, знаходяться на східному березі, підірвавши всі головні мости, щоб запобігти переслідуванню зі сторони українців. Але з’являються ознаки ще одного українського контрнаступу. Минулого тижня перші війська форсували Дніпро і закріпилися у селі. Росіяни виселяють цивільних з деяких населених пунктів на східному березі, а також, як повідомляється, вивели частину військ.
Залишається незрозумілим, де вони розмістять свою нову лінію оборони. Українська модель контрнаступу протягом осені полягала в тому, щоб деградувати російський потенціал шляхом ударів по окупованому Криму, а також східному Херсону, перш ніж наступати. Удари пошкодили або знищили бази, військові літаки, склади боєприпасів, мости та позиції логістики та постачання.
Ймовірно, так буде і взимку. Після швидкого просування України у вересні настав етап консолідації, який Росія намагалася зірвати своїми постійними обстрілами. Росіяни також протягом кількох тижнів намагалися оголосити символічну перемогу із завоюванням Бахмута на сході Донецької області.
Бойові дії були одними з найкривавіших у війні, але перемога Росії мала б невелику стратегічну цінність. Роль Бахмута як південного кінця оборонної лінії України була перекреслена осіннім контрнаступом. Більш важливим є те, чи зможе Україна прорвати російські позиції у Луганській області, що нівелює наступ Росії влітку та ще більше послабить анексію Росією чотирьох проксі-регіонів.
Енергетичний фронт
Остання надія Путіна відновити ініціативу полягає в тому, щоб зруйнувати енергетичну інфраструктуру України, і з 10 жовтня він посилив її обстріли, вивівши з ладу половину енергосистеми України. Але українська воля не зламалася, незважаючи на цілодобові ремонти та постійні відключення електроенергії.
Зараз є ознаки зменшення спроможності Росії продовжувати такі обстріли. Під час ударів 5 грудня, наприклад, було запущено понад 70 ракет, 60 з яких, як повідомляється, було збито українською ППО. Західні офіційні особи кажуть, що іранські безпілотники уже закінчились, і Тегеран не погодився на подальші поставки. За словами радника президента України Михайла Подоляка, Росія зараз має запаси, достатні лише для двох-трьох масованих атак.
Тим часом, Росія намагається зламати європейську підтримку Києва загрозою скорочення або навіть повної зупинки енергопостачання. Вона закрила трубопровід Nord Stream 1 і підозрюється, що саме РФ стоїть за вибухами, які завдали шкоди як Nord Stream 1, так і Nord Stream 2 у Балтійському морі.
Але цей енергетичний наступ, а також «зернова війна» не змогли подолати рішучість Заходу підтримати Україну. Європейські країни фактично збільшили фінансову та військову допомогу.
Юридичний і дипломатичний фронти
На дипломатичному фронті перспективи переговорів немає. Передумовою України є вихід Росії з території, окупованої цього року. Путін не демонструє жодних ознак відмови від своїх амбіцій щодо остаточного падіння уряду Зеленського та збереження контролю над окупованими регіонами.
Але зараз також увага надається правосуддю та відповідальності за військові злочини. ООН і Міжнародний кримінальний суд вже проводять розслідування на звільнених територіях. Зараз докладаються зусилля для того, щоб російські лідери постали перед судом.
Заклик Зеленського до створення міжнародного трибуналу зараз підтримують Франція та Нідерланди, а також країни Балтії. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 30 листопада заявила, що Європейський Союз за підтримки ООН підтримає створення такого спеціального трибуналу. Готується проект окремої резолюції ООН для її розгляду генеральною асамблеєю.
Внутрішньоросійський фронт
Тим часом, на Путіна тиснуть на багатьох внутрішніх фронтах. Прогнозується, що російська економіка, яка зараз перебуває у стані війни, скоротиться на 8% протягом 2022-2023 років. Значна частина виробничого сектора, наприклад автомобільна промисловість, понівечена. Доходи Росії від нафти падали навіть до того, як Європейський Союз, країни Великої сімки та Австралія запровадили обмеження на її ціну.
Кремль придушив інакодумство шляхом затримання та загрозою тривалих тюремних термінів, але масова мобілізація Путіна та українські успіхи викликають невдоволення у його власних лавах, а також у російському суспільстві.
Згідно з листопадовим опитуванням незалежного «Левада-центру», 53% респондентів виступають за переговори проти 41% — за продовження війни. Внутрішнє опитування, проведене на замовлення Кремля, виявилося для Путіна ще гіршим: 55% виступають за мирні переговори і лише 25% хочуть продовження війни.
Наступною метою ЗСУ може стати Мелітополь — New York Times
