Сьогодні, 15 лютого, в Україні було здійснено кібератаку на ряд сервісів, серед яких державні ПриватБанк і Ощадбанк, а також сайти МВС і ЗСУ. За останній недовгий час це вже друга масштабна кібератака, яка в умовах гібридної війни навряд чи стане останньою. Якщо ж розпочнеться повномасштабне вторгнення Росії чи інша надзвичайна ситуація, стан речей може бути ще гіршим – є вірогідність зникнення інтернету і мобільного зв’язку взагалі. Що робити, якщо повністю зник зв’язок і як до цього підготуватися, розповів відомий волонтер і блогер Мирослав Гай, передає НСН.
Волонтер наводить приклад Казахстану, де з початком Революції одразу погасили інтернет та мессенджери WhatsApp, Tellegram, Signal.
А якщо почнеться війна, то зв’ язок зникне першим і остаточно, – каже він.
Що робити, якщо повністю зник зв’язок, пересічному українцю?
Далі – пряма мова:
“Уявіть, що зв’язок зник. Взагалі. Немає телефонів, інтернету, нічого. Ідуть бої, обстріли, Вам потрібно евакуюватися, немає бензину на станціях, що відбувається геть не зрозуміло.
У всіх нормальних людей є план і певний набір речей: ніж, запас води, бензину, рюкзак, засоби розпалювання вогню, аптечка, сухпаї, зброя і зв’язок (від ред. – про тривожну валізу ми писали ТУТ).
Уявімо собі, що ви типовий ненормальний, і у вас немає наприклад зброї і аптечки. І ви не знаєте з чого почати. Почніть із зв’язку.
Перше, домовтесь з рідними де Ви з ними зустрічаєтесь у перші 24 години кризи. Наприклад вдома. Якщо вони змушені піти з приміщення, то куди їм рухатись або де вас чекати.
Всі заходи розраховуйте на дітей. Якщо діти зможуть, то і інші зможуть.
Підготуйте заздалегідь місце, де Вам залишать записку. Обговоріть з рідними на чому і чим вони будуть писати записку. Домовтеся де і в якому місті ви будете чекати рідних, якщо не зможете дістатись будинку.
Наприклад:
Вдома всі чекають 24 години. Якщо зв’язку немає і треба евакуюватися, то залишаєте записку куди Вас евакують. Там Вас шукатимуть.
Якщо ви розлучились з родиною на довгий час, то вони мають знати де ви будете їх шукати або чекати в іншому місті. Наприклад у родичів в селі, або далекому місті поза бойовими діями. Це може бути Львів, Тернопіль, Ужгород.
Якщо зв’язку немає взагалі, а ідти немає куди, то я в таких випадках визначаю публічне, знакове місце, наприклад Оперний театр Львову, де я чекатиму кожної середи з 18.00 до 19.00
Все це потрібно обговорити.
Для локального зв’язку майте рації, є недорогі китайські Буфенги, які на фронті зробили багато корисного. Це прості рації, якими можна навчити користуватись дитину. У мене вдома їх шість. На родину і дві запасні, які я використаю, як додаткові заряджені акумулятори, а це 8 годин зв’язку. Навчіть рідних користуватися. Радіус у місті 1 км, а це означає, що ви не загубитесь у натовпі, що критично, бо смартгодинників, телефонів не буде. Зв’язок – це життя, як і вода.
Ще потрібен звичайний радіоприймач. Я маю від Червоного Хреста. Там ви дізнаєтесь куди іти за гуманітарною допомогою”.
Як українцям самостійно перевірити страховий стаж: інструкція
Як діяти у разі надзвичайної ситуації або війни: українцям дали інструкції
Без світла, тепла і грошей: чим загрожують кібератаки українцям
