Повномасштабна війна в Україні, яку розв’язала росія, триває шістсот п’ятдесят сьому добу. Більшість українців вважають, що у разі суттєвого скорочення допомоги від Заходу необхідно продовжувати визвольну боротьбу, навіть якщо є ризик для втрати нових територій.
Як передає НСН, про це свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології.
“Більшість респондентів − 58% − наразі схиляються до думки, що навіть у разі суттєвого скорочення Західної допомоги варто все одно продовжувати бойові дії для тиску на окупантів, навіть з урахування ризиків для територій, які контролюються Україною зараз”, йдеться у повідомленні КМІС.
Разом з цим кожен третій респондент (32%) вважає, що краще йти на припинення бойових за умов дійсно серйозних гарантій безпеки від Заходу, навіть якщо визволення окупованих територій затягнеться на невизначений термін.
Решта 10% не змогли визначитися зі своєю думкою.
Соціологи відзначають, що у питанні стратегії дій у разі суттєвого скорочення Західної допомоги є певні регіональні відмінності. На Заході і в Центрі більше респондентів (відповідно, 64% і 65%) виступають за продовження бойових дій у будь-якому випадку. Хоча в цих регіонах чверть населення також висловилися за припинення бойових дій.
Натомість на Півдні і Сході думки розділилися приблизно навпіл з лише незначним переважанням думки про продовження бойових дій.
Зокрема, на Півдні 46%, а на Сході 47% вважають, що навіть в умовах обмеженої Західної допомоги бойові дії мають продовжуватися. Водночас, відповідно, 40% і 42% готові на припинення бойових дій.
Соціологи відзначають, що у цьому випадку важливу роль відіграє фактор близькості до лінії фронту. Південь і Схід значно ближчі до зони активних бойових дій − і це значною мірою зумовлює вищу готовність в умовах обмеження допомоги на припинення бойових дій.
Більше про опитування
Через високий ризик суттєвого зниження підтримки з боку Заходу КМІС питав українців, яка стратегія дій для України буде кращою:
- припинити бойові дії, зберегти контроль над утримуваними територіями і отримати серйозні гарантії безпеки від Заходу або навіть членство в НАТО, але при цьому визволення окупованих територій відкласти на невизначене майбутнє;
- продовжувати бойові дії, тиснути на російських окупантів та шукати слабкі місця, потрохи і повільно визволяти свої території, але при цьому усвідомлювати, що є і загроза для територій, які зараз контролюються Україною.
Дослідження тривало 29 листопада − 9 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 031 респондента у віці від 18 років, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Ще новини України: Терміновий візит Зеленського до США – чого очікувати, чи буде допомога Україні
