Підконтрольний Кремлю глава Чечні Рамзан Кадиров закликав росіян самостійно мобілізуватися без мобілізації довкола Путіна.
“В атмосфері фашистської істерії, яку нагнітає Кремль, Кадиров в очах плебсу може виявитися прийнятним кандидатом у царі для відсічі мерзотному Заходу. При цьому він демонстративно береже свою армію, чудово усвідомлюючи, що воювати йому доведеться в Росії”.
Думка. Автор Aleksey Kopytko, передає НСН.
У стрічках замиготіли цитати з виступу Рамзана Кадирова на марафоні “масової освітянської організації “Знание”. Дійсно пізнавально.
40 хвилин спілкування “героя Росії” з добірним молодим контингентом. Традиційний жанр — конкурс-огляд залагідних лестощів.
Ротом Кадирова роспропаганда намагається зберегти висвітлення “спецоперації” у категоріях релігійної війни. Про це вже багато написано/сказано. Путін веде з нами релігійну війну, як з єретиками чи віровідступниками.
Кадиров називає головним ворогом “сатанізм”, а супротивником на війні — НАТО. При цьому добірний молодняк записує слова Кадирова на сатанинські айфони.
Із “сатанізмом”, за словами Кадирова, зараз воює 3,5 тис. чеченців, піде нова партія, нібито існують тисячі “добровольців”. Громадяни РФ навіть без команди і без будь-якої офіційної мобілізації повинні згуртуватися навколо Путіна і повинні йти у бій.
Як воюють тік-ток війська Кадирова — багато матеріалів. Характерно, що Чечня приховує втрати, на відміну Дагестану, Північної Осетії.
Бо незручно виходить — “нацики” та “бандерівці”, яких дон-дон обіцяв перемогти клацанням пальців, знищили надто багато “непереможних” кадировських головорізів. Сам Кадиров змушений визнавати, що на початку “спецоперації” були “помилки”. Але зараз все “йде за планом”.
Що важливо?
Це ми здатні оцінити рівень дичини, яку несе дон-дон. Старшокласники та студенти, які слухають його, не пам’ятають чеченські війни. У них у голові картинка, сформована пропагандою. Їм показують шикарні краєвиди Грозного без пояснень, хто сплатив усю цю красу.
І не розповідають, як за 10-15 років після другої війни кадировці наздоганяють російських військових. Тих, кого сам Кадиров у відповіді питання називає “федералами”. А в наступних відповідях де-факто поділяє “російські війська” та “чеченські підрозділи”.
Рекомендація всім ознайомитись із “працями” Джамбулата Умарова — це особливе приниження.
Роспропаганда, яка зараз бурмоче і намагається знайти нову брехню для пояснення “успіхів спецоперації”, з ефіром Кадирова потрапила у пастку. Його напевно хотіли показати світові, як один із варіантів майбутнього: “не домовлятиметеся з нами, доведеться домовлятися з ним”. Він відкрито називає Шольца шизофреніком, а Байден “нічого не розуміє”.
Але таке федеральне прокачування неминуче підвищує вартість лояльності до Москви. В атмосфері фашистської істерії, яку нагнітає Кремль, дон-дон у власних очах плебсу може бути прийнятним кандидатом у царі для відсічі мерзотному Заходу. Водночас Кадиров демонстративно зберігає свою армію, чудово усвідомлюючи, що воювати йому доведеться в Росії.
Припустимо, що зараз має виділитися новим перлом товариш Лукашенко. Бо статус улюбленої утриманки потрібно відстоювати.
