[:ru]Народные депутаты задекларировали 164 ценных изделия из меха или кожи, среди которых шубы, куртки и сумки от самых дорогих брендов. Больше всего таких предметов в коллекции парламентария от «Оппозиционной платформы — За жизнь» Виктора Медведчука — целых 52 штуки.
Об этом сообщило общественное движение «ЧЕСТНО», передает Громадское, информирует НСН.
Всего в декларациях за 2020 год депутаты заявили о 164 изделиях из меха и кожи, которые подпадают под категорию ценного движимого имущества. Среди них — 67 шуб из натурального меха.
Также парламентарии упомянули в декларациях 72 других кожаных или меховых предмета одежды: жилеты, пальто, дубленки, куртки, платья и тому подобное. Также в декларациях говорилось о 25 кожаных сумках или портфелях.
Самый большой «любитель меха» среди украинских депутатов — Виктор Медведчук. Он задекларировал 52 предмета одежды из меха или кожи. Среди них — 11 коллекций кожаных сумок от разных производителей: Louis Vuitton, Prada, Dior, Gucci. Также в декларации — пять ценных кожаных курток различных брендов, шубы из меха норки, соболя и шиншиллы.
Владелицей большинства одежды из меха и кожи является жена депутата Оксана Марченко, которая недавно начала свою политическую карьеру. Впрочем, некоторые объекты из коллекции являются собственностью самого парламентария: в частности, дубленка из меха от Brioni и кожаная куртка от Dolce and Gabbana.
Самая дорогая меховая одежда во всех депутатских декларациях — шуба марки RinDi стоимостью более миллиона гривен. Ее задекларировал депутат от «Слуги Народа», фигурант антикоррупционного расследования Игорь Васильковский. Шуба принадлежит его жене Елене.
Мир отказывается от меха
Зоозащитная организация UAnimals прокомментировала движению «ЧЕСТНО» моду на меховую одежду среди украинских политиков. Там отметили, что на мировых подиумах и в магазинах становится все меньше меха.
«Самые известные модные бренды отказываются от использования кровавого материала, а некоторые страны на государственном уровне запрещают меховую промышленность. Когда-то мех был признаком статуса и веса в обществе, но каменный век прошел, и сегодня натуральный мех по статусности можно сравнить разве что с ковром на стене. А если точнее, мех — кровавое жлобство», заявили в организации.
[:ua]Народні депутати задекларували 164 цінні вироби із хутра або шкіри, серед яких шуби, куртки та сумки від найдорожчих брендів. Найбільше таких предметів у колекції парламентаря від «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука — 52.
Про це повідомив громадський рух «ЧЕСНО», передає Громадське, інформує НСН.
Загалом у деклараціях за 2020 рік депутати вказали 164 вироби із хутра та шкіри, які підпадають під категорію цінного рухомого майна. Серед них — 67 шуб із натурального хутра.
Також парламентарі згадали у деклараціях 72 інші шкіряні або хутряні предмети одягу — жилети, пальто, дублянки, куртки, сукні тощо. Також у деклараціях були 25 шкіряних сумок або портфелів.
Найбільший «любитель хутра» серед українських депутатів — Віктор Медведчук. Він задекларував 52 предмети одягу із хутра або шкіри. Серед них 11 колекцій шкіряних сумок від різних виробників: Louis Vuitton, Prada, Dior, Gucci. Також у декларації — п’ять цінних шкіряних курток різних брендів, шуби із хутра норки, соболя та шиншили.
Власницею більшості одягу із хутра та шкіри є дружина депутата Оксана Марченко, яка нещодавно почала власну політичну кар’єру. Втім, деякі об’єкти з колекції є власністю самого парламентаря. Зокрема, дублянка з хутра від Brioni та шкіряна куртка від Dolce and Gabbana.
Найдорожчим хутряним одягом серед того, ціну чого вказували депутати, є шуба марки RinDi вартістю понад 1 мільйон гривень. Її задекларував депутат від «Слуги Народу», фігурант антикорупційного розслідування Ігор Васильковський. Шуба належить його дружині Олені.
Світ відмовляється від хутра
Зоозахисна організація UAnimals прокоментувала руху «ЧЕСНО» моду українських політиків на хутряний одяг. Там зазначили, що хутро все більше зникає зі світових подіумів і магазинів.
«Найвідоміші модні бренди відмовляються від використання кривавого матеріалу, а деякі країни на державному рівні забороняють хутряну промисловість. Колись хутро було ознакою статусу та ваги у суспільстві, втім, кам’яний вік минув, і сьогодні натуральне хутро за статусністю можна порівняти хіба що з килимом на стіні. А якщо точніше, хутро — криваве жлобство»,заявили в організації.
[:]