Основне в тексті документа, що передбачає створення Київського договору безпеки, спільного документа про стратегічне партнерство, який об’єднає Україну та держави-гаранти: Україна повинна мати таку військову міць, щоб відбити у Росії будь-яке бажання повторити вторгнення.
Запропоновано, щоб основна група союзників взяла чіткі зобов’язання щодо підтримки ЗСУ, а ширша група надала невійськові гарантії, побудовані навколо санкцій.
За словами Фога Расмуссена, ухвалення цих рекомендацій “дасть потужний сигнал Володимиру Путіну, продемонструє, що наша відданість Україні не похитнеться, що його війна марна”.
Запропоновані рекомендації передбачають таке:
- найсильніша гарантія безпеки для України – її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. І тому необхідні ресурси на утримання потужної армії, здатної протистояти армії та іншим воєнізованим формуванням РФ;
- багаторічні стабільні інвестиції в ОПК України, масштабне передання зброї та розвідпідтримку союзників, інтенсивні тренування та спільні навчання під егідою ЄС та НАТО;
- гарантії безпеки мають бути ствердними та чітко сформульованими; вони визначатимуть низку зобов’язань, взятих групою гарантів разом з Україною. Гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об’єднані у рамках спільного документа про стратегічне партнерство під назвою “Київський договір безпеки”;
- договір об’єднає основну групу країн-союзників та Україну; ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також із країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи;
- пакет гарантій містить як превентивні заходи військового, фінансового, інфраструктурного, технічного, інформаційного характеру, щоб уникнути нової агресії, так і заходів, які мають бути вжиті негайно у разі нового зазіхання на суверенітет та територіальну цілісність України. Крім того, структура договору передбачає повноцінні санкції проти агресора, а також може містити додаткові компоненти, наприклад, угоди про забезпечення України сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо;
- гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО та ЄС. Здобувши членство в Альянсі, вона зможе користуватися положеннями про взаємну оборону. Гарантії, окреслені сьогодні, ніяк не підривають цієї мети, а спрямовані на забезпечення України можливостями для стримування збройного нападу чи акту агресії, а у разі нападу – захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки за будь-яких обставин.
Ексгенсек НАТО наголосив: якщо не ухвалити такі гарантії, “це означатиме загострення кризи на європейській землі”. Допомога у створенні та утриманні такої армії “потребує відданості союзників України протягом десятиліть”, додав Фог Расмуссен.
Як висловився Єрмак, українці мають зробити так, “щоб гасло “Можем повторить” викликало у росіян напади паніки та погані спогади”, і щоб вони відповідали на нього тільки “Никогда снова”.
Над рекомендаціями працювала експертна група з усього демократичного світу, зокрема, колишні прем’єри, міністри, інші чиновники, а також науковці.
