Часто в інформаційному просторі, в розмовах виринають словосполучення «страховий стаж» та «трудовий стаж». І в пересічних громадян виникають питання: а чим взагалі вони відрізняються?
Це питання актуальне сьогодні, коли через призупинення трудової діяльності у страховому стажі може виникнути непередбачуваний розрив. Словом, нюанси і відмінності між трудовим і страховим стажем розуміти просто необхідно.
Про відмінності виданню «Сільськи вісті» розповіла спеціаліст Пенсійного фонду України Н. М. Юрчишина, передає НСН.
По суті, і страховий, і трудовий стаж зазначає відпрацьовані людиною роки. Але мають ці поняття й певні відмінності.
Термін страховий стаж було запроваджено в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що набув чинності з 1 січня 2004 року. Визначення цього поняття просте і зрозуміле: страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто якщо ти працюєш і сплачуєш внески (чи за тебе їх сплачує роботодавець) у визначених державою розмірах — страховий стаж маєш. А якщо працюєш, але внески не сплачуєш, або ж їхній розмір менший від законодавчо встановленого — страховий стаж не йде.
Отож після 2004 року набути страхового стажу можна єдиним способом — сплачуючи страхові внески. Сплатили — є стаж, не сплатили — нема.
Мінімальний розмір страхового внеску становить 22 відсотки мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2022 року це: 6500х0,22 = 1430 грн. У грудні мінімальна зарплата зросте до 6700, відповідно мінімальний страховий внесок становитиме 1474 грн.
Від сплати єдиного соціального внеску залежать не лише розмір пенсії, а й право на інші соціальні виплати:
- лікарняні;
- допомогу на випадок безробіття;
- допомогу на випадок нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.
Усі дані про сплачені внески починаючи з 2004 року внесені до Реєстру застрахованих або Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому за періоди трудової діяльності з 1 січня 2004-го для підтвердження стажу трудова книжка не потрібна, оскільки вся інформація про працівника є у Реєстрі. Інакше кажучи, запис у трудовій книжці після 1 січня 2004 року фактично — справа другорядна. Бо що б там не було написано в трудовій книжці, якщо дані не підтверджені оплатою внесків — це просто гарний запис.
Зовсім інша справа з періодом до 1 січня 2004 року. До цієї дати стаж називався трудовим. А трудовий стаж — це той період роботи, який підтверджують саме записи у трудовій книжці (або в різних пенсійних ситуаціях — інші документи: дипломи, військові квитки, свідоцтва про народження дітей тощо).
Отож основним документом, який підтверджує стаж, набутий до 2004 року, є трудова книжка. І для підтвердження своєї роботи до 1 січня 2004 року трудова книжка — на вагу золота. Бо саме на її записах ґрунтується підрахунок відпрацьованих років.
Часто люди, які чують, що для права на призначення пенсії потрібно 30 років страхового стажу, лякаються. Мовляв, як же так, після 2004-го взагалі лише 18 минуло! Тож радимо заспокоїтися і не вестися на панікерські розмови: трудовий стаж, згідно із законодавством, прирівнюється до страхового. Просто, як ми вже з’ясували, обраховується кожен із них по-різному.
А загалом, щоб у майбутньому не мати проблем із наявністю страхового стажу, перевіряйте, чи оформлені ваші трудові відносини, чи своєчасно і в повному обсязі сплачені страхові внески. Зробити це можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України роrtal.pfu.gov.ua.
