Після скорочення комісії інтерчейндж в листопаді банки почали переглядати кешбеки і розглядають можливість ввести плату за обслуговування дебетових карт.
Про це банкіри розповіли під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом“, інформує Економічна правда, передає НСН.
“Емісійні бізнеси банкірів не в захваті від того, що відбулося. Наші продукти були сконструйовані із активним використанням кешбеку – і за дебетовими картками, і кредитними. З дебетових карток ми вже прибрали кешбек”,повідомив заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.
Він додав, що влітку наступного року, за наступної хвилі зниження інтерчейнджу, банк буде ухвалювати рішення про можливу фіксовану плату за обслуговування дебетових карток.
Голова Ради Національної асоціації банків Олена Коробкова пояснила, що інтерчейндж в більшості банків був “основним джерелом фінансування кешбеків”. І в асоціації, і в НБУ виступали проти законодавчого регулювання комісії інтерчейндж.
НБУ виступає проти різкого адміністративного зниження інтерчейнджу, зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.
“Банки останнім часом не розраховують на інтерчейндж, як на свої доходи. Вони діляться ним з клієнтами”,каже заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов.
Не усі банки “ділилися” інтерчейнджем, кажуть в Нацбанку.
“Я не погоджуюся, що два найбільші еквайери на ринку спрямовували інтерчейндж на кешбеки. Наскільки я знаю, в двох державних банках (Приватбанк та Ощадбанк. – Ред.) програм кешбеків не було. А один із державних (Ощадбанк. – ред.) за мою дебетну картку списує комісію за СМС-інформування. І я побоююся, що другий державний банк також це почне робити”,сказав Шабан.
Таку поведінку він також пояснює тим, що “за дебетною карткою немає на чому більше заробити”, тоді як “на кредитці є прострочка чи заробіток на портфелі”.
Член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко впевнений, що банки будуть шукати нові інструменти заохочення клієнтів замість втрачених кешбеків.
“Ми подивилися, як на це реагувала Європа. Є три інструменти. Перший – встановлення “кепів”, тобто максимальної суми кешбеків, яка може бути виплачена клієнту протягом місяця. Другий інструмент – це зниження рівня кешбеків. І третій рівень – це перенесення кешбеків або їх збільшення на боці кредитних карток. Тобто там, де є додаткова маржа в банках за рахунок використання клієнтами кредитних коштів. Є ще четвертий інструмент – введення щомісячних комісій по картці”,розповів Клименко.
Нагадуємо
У листопаді 2021 року компанії Visa і Mastercard ввели в дію нові зменшені розміри міжбанківських ставок (інтерчейндж) в Україні відповідно до рішення Антимонопольного комітету України.
З 26 листопада розмір ставки склав 1,2%. Подальше зниження граничних ставок інтерчейндж відбудеться відповідно до наступного графіка, узгодженого АМКУ: з 1 липня 2022 року – не більше 1%; з 1 липня 2023 року – не більше 0,9%.
Довідка
Інтерчейндж – це комісія, яку банк, що обслуговує торгову точку (еквайєр), перераховує банку-емітенту, карткою якого розплатилися.
Кешбек – повернення покупцеві частини коштів, витрачених на оплату товарів або послуг.
