В Україні анонсовано підвищення тарифів на електроенергію. І хоч офіційних повідомлень про дати і вартість поки що немає, проте розмови про неминучість такого кроку ведуться на всіх рівнях. Уряд продовжив дію режиму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії лише до 30 червня. То ж, з 1 липня ситуація може змінитися й вартість електроенергії піде вгору.
Як і на скільки можуть зрости тарифи на електроенергію для населення, розбиралися «Факти», передає НСН.
Для початку автор матеріалу нагадує, що зараз, згідно з постановою Кабінету міністрів України, ціна на електроенергію для населення фіксована — 1,68 грн за кіловат-годину. Однак продовжують діяти тарифні коефіцієнти для населення, яке має облік споживання електроенергії за періодами часу.
Двозонні тарифи:
- в нічний період (з 23:00 до 7:00) діє тариф 0,84 копійки за кіловат-годину;
- в решту часу діє стандартний тариф — 1,68 грн за кіловат-годину.
Трьохзонні тарифи:
- в пікові години (з 8:00 до 11:00 і з 20:00 до 22:00) діє підвищений тариф — 2,52 грн за кіловат-годину;
- у визначені години (з 7:00 до 8:00 і з 11:00 до 20:00) діє звичайний тариф — 1,68 грн;
- вночі (з 23:00 до 7:00) тариф становить 0,672 грн.
Однак уже з 1 липня вартість енергії може почати рости. В уряді визнають, що розробляють нову модель функціонування ринку електроенергії, але не приховують, що тарифи, швидше за все, збільшаться. Виникає питання: з чим це пов’язано в першу чергу?
«Перш за все — з приведенням тарифів на електроенергію для населення у відповідність до ринкових умов, — повідомив «ФАКТАМ» керівник групи постачальників енергоресурсів Tolk Володимир Крупко. — І зростають вони вже не перший рік. Особливо актуально це стало після лібералізації ринку електроенергії влітку 2019 року. Ми розуміємо, що, якщо хтось оплачує електроенергію за низькою ціною, значить, хтось оплатив різницю між ринковою вартістю й тарифом для населення. На даний момент це навантаження лягає на баланс державних підприємств і фіксується в якості збитків НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго».
Але справа в тому, що різниця на покриття між ціною, яку платить населення, і реальною ринковою ціною, додається до кожного кіловату, який постачальник електроенергії продає своєму кінцевому споживачеві — промисловому виробнику. Так що у питанні відповідності тарифу на електроенергію для населення ринковому настав, мабуть, переломний момент. Держава бачить темпи приросту збитків держкомпаній та розуміє, що необхідно приймати рішення: чи приводити тариф до ринкових умов, чи продовжувати його субсидувати. Але в такому випадку будуть збільшуватися борги держпідприємств через той же механізм ПСО”.
Є також інші чинники, що сприяють росту вартості електроенергії.
«Підвищення тарифів викликане введенням ринку електроенергії, а також збільшенням частки «зеленої» енергетики, — повідомив «ФАКТАМ» незалежний експерт кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Якщо раніше тарифи на електроенергію встановлювалися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, то тепер значна частина електроенергії продається на ринку за цінами, які складуться на підставі співвідношення попиту та пропозиції. Крім того, значно зросла частка «зеленої» енергетики, що становить за підсумками 2020 року 7,3%. При цьому державне підприємство «Гарантований покупець» платить виробникам «зеленої» енергії 5,39 грн за кіловат. Це вже призвело до збитків підприємства та його багатомільярдної заборгованості перед енергетиками.
З метою стримування зростання тарифів для населення уряд запровадив режим ПСО для «Енергоатому» і «Укргідроенерго». «Енергоатом» має постачати 80% виробленої енергії за ціною 57 копійок за кіловат, а «Укргідроенерго» — 35% енергії за ціною 67 копійок за кіловат. Тобто свої збитки через купівлю «зеленої» енергії «Гарантований покупець» компенсує за рахунок дешевої енергії «Енергоатому» та «Укргідроенерго». Така політика вже призвела до погіршення фінансового стану «Енергоатому».
З огляду на важке фінансове становище державних підприємств уряд не знайшов нічого кращого, ніж перекласти на споживачів рішення проблем, які він сам і створив. Підвищення тарифів для населення, на думку керівництва, дозволить поліпшити фінансове становище «Енергоатому» та «Гарантованого покупця».
«Мешканець Луганська чи Івано-Франківська платитиме мінімум на гривню дорожче за жителя Київської області»
Природно, що людей хвилює, на скільки можуть підвищитися тарифи в різних регіонах.
«Базисом для встановлення тарифів буде виступати вартість електроенергії, яка складеться на ринку та буде скоригована на профіль споживання групи Б в конкретному регіоні, якщо все-таки це буде ринкове тарифоутворення, — вважає Володимир Крупко. — Також константою буде для всіх тариф на послуги оператора системи передачі, тобто ПрАТ «НЕК «Укренерго» — він єдиний для всієї країни. А відмінністю будуть лише тарифи операторів системи розподілу в кожній області, кажучи простими словами, — тарифи обленерго, встановлені в конкретному регіоні. Вони, на жаль, можуть відрізнятися дуже сильно. Наприклад, мешканець Луганська чи Івано-Франківська платитиме мінімум на гривню дорожче за жителя Київської області.
На скільки можуть підвищитися тарифи, залежить від того, яку стратегію визначить для себе уряд. Якщо він відпустить усі тарифи, починаючи з нульового споживання, в абсолютно ринкові умови, то різниця в регіонах буде велика. Починаючи від 2,60 грн за кіловат-годину в Києві до 3,14−3,15 грн в Луганську та Івано-Франківську.
Але, скоріше всього, уряд піде шляхом диверсифікації: розділить споживачів на різні категорії. І це було б правильніше — встановити єдину ціну для всієї України в залежності від обсягів споживання. Припустимо, для тих, хто споживає мало, до рівня 100 кіловат, — залишити 1,68 грн, а для тих, хто споживає багато, понад 200 або 500 кіловат на місяць, — встановити ринкову ціну. Вона, як я й говорив, буде складатися з тієї ціни, яка буде на ринку на даний момент, плюс тариф оператора системи передачі, плюс тариф оператора системи розподілу.
Хочу зазначити, що ПСО навряд чи буде скасовано повністю, оскільки залишаються верстви населення, які потребують захисту з боку держави. І цей захист хтось повинен буде забезпечити, відповідно, хтось виконуватиме спеціальні обов`язки по цій функції. Частково режим ПСО збережеться, а ось решту населення, здатну платити за споживану електроенергію в повному обсязі, уряд хоче перевести на ринкові умови оплати”, — зазначив Володимир Крупко.
Втім, Кабмін може запропонувати й інший варіант підвищення тарифів.
«Зараз уряд розглядає різні сценарії підвищення тарифів на електроенергію, — повідомив Олександр Хмелевський. — За одним сценарієм, з 1 липня тарифи для населення зростуть однаково в усіх регіонах — до 2,22 грн за кВт. Після цього тарифи збільшуватимуться й надалі, досягнувши у 2023 році 3,48 грн за кВт. За іншим сценарієм, тарифи на електроенергію відрізнятимуться в регіонах. Так, у Київській та Дніпропетровській областях будуть на рівні 2,60−2,96 грн за кВт, а в Івано-Франківській та Луганській — на рівні 3,70−4,00 грн за кВт. Який варіант приймуть остаточно, поки невідомо. Відкритим залишається й питання щодо пільг: чи будуть на невеликі обсяги споживання діяти пільгові тарифи.
Уряд поки що не виробив модель функціонування ринку та не узгодив її з усіма учасниками. Що буде з ПСО після 30 червня, теж поки не ясно. Не виключено, що цей режим продовжать в іншій формі. Адже повна відміна ПСО призведе до ще більшого зростання тарифів для населення”, — вважає Олександр Хмелевський.
В Україні значні потужності атомних електростанцій, які виробляють дешеву енергію. Тому у багатьох людей виникає природне запитання: чи можна збільшити виробництво атомної енергії, щоб стримати різке зростання тарифів для населення?
«Специфіка роботи атомної генерації полягає в так званому базовому навантаженні, — зазначив Володимир Крупко. — Щогодини виробляється однакова кількість мегават. Населення ж за своїм характером споживання вночі вікористовує менше й, відповідно, вдень споживає більше електроенергії.
Таким чином, для атомної генерації виникає питання: виробляти багато, щоб покрити пікове навантаження вдень? Але тоді буде залишатися надлишок електроенергії в нічний час, цей обсяг піде на ринок і, відповідно, створить профіцит і низьку вартість ресурсу. Другий варіант — виробляти на рівні нічного споживання населення та докуповувати різницю для покриття пікового денного споживання.
Наразі атомники генерують в два рази більше електроенергії, ніж необхідно для покриття потреб населення. У цьому році навіть збільшений баланс виробництва електроенергії з атомної генерації — він вже сягає близько 60% від загального плану виробництва в країні.
І тут мова не йде про стримування зростання тарифів для населення. Ситуація в наступному: не продавши на ринку електроенергію за ринковою вартістю, атомна генерація продає її населенню за значно заниженою ціною. Відповідно, недоодержуючи різницю між вартістю, яку сплачує населення, і тією, яку могла б заробити на ринку.
В цьому й полягає особливість ПСО: держпідприємства зазнають збитків, продаючи населенню дешевшу енергію за низькою ціною. Хоча вони, як виробники цієї енергії і як господарюючі суб’єкти, мають можливість продати її на ринку значно дорожче”, — підсумував експерт.
Варто відзначити, що, скасовуючи регулювання тарифів на електроенергію, Кабінет міністрів України несподівано прийняв постанову, якою ввів державне регулювання цін на пальне. Зокрема, на період дії карантину встановлені граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального не вище 7 грн за літр і бензину — не вище 5 грн за літр. Правда, держрегулювання не поширюється на бензини преміальних марок. В результаті вартість літра пального на деяких АЗС знизилася на 1−2 грн.
До речі, нещодавно “НСН” писав:
