Меморіал: вбиті росією – це проект агенції «Або», що створила платформу для збереження пам’яті про загиблих мешканців України. Автори проекту збирають інформацію про українських військових, а також цивільних дорослих та дітей, яких вбила армія російської федерації
НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікує матеріали, оприлюднені на платформі.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Василь Чекан
Загиблі у Бучі: Василь Чекан
Василю Чекану було 59 років. 28 березня 2022-го чоловіка розстріляли окупанти на вулиці Склозаводській у Бучі Київської області.
«Вранці батько прийшов до свого сусіда Олега Клімцова. Вони розпалили багаття, поставили чайник. Вирішили з’їздити по воду, поки закипить вода. Завантажили цистерну на автомобіль, вже хотіли рушати, коли побачили, як з вулиці Яблунської на Стадіонну до залізничної дороги піднімалися російські військові. За словами очевидців, вони були неадекватними. Бігли, голосно кричали, стріляли в усе, що бачили. Батько отримав множинні вогнепальні поранення. Був також контрольний постріл у голову. Того дня не стало і сусіда Олега…», – розповів Олександр Чекан, син Василя
Василь Чекан народився у Київській області. Мав середню освіту. За фахом був залізничником. Після навчання його направили на роботу в Бучу, де Василь познайомився із своєю майбутньою дружиною Тетяною. Багато років пропрацював у «Будівельному управління №146», яке займалося обслуговування та ремонтом залізничних шляхів. Був машиністом залізничного крана. Мав статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вийшов раніше на пенсію, але продовжував працювати. Останнім часом був на заслуженому відпочинку. Любив поратися по господарству і працювати на городі.
«Батько був різним – активним і не дуже. Але коли траплялася стресова чи форс-мажорна ситуація, він включався і допомагав. Ніколи не відмовляв, коли ми потребували допомоги з дітьми. Він забере онуків, погодує, проведе з ними час. Батько був гарною людиною…», – сказав Олександр
Під час окупації Василь Чекан з дружиною залишалися в Бучі. Виїжджати не хотіли.
«Ми пропонували евакуюватися, але він був категорично проти. Сподівався, що за кілька днів все вирішиться. Тяжкі будні в окупації згуртували людей на районі. Батько з сусідом Олегом Клімцовим забезпечували людей продуктами, водою, дровами, медикаментами. Допомагали, як могли. Я спілкувався з ним практично щодня», – додав Олександр
Після загибелі Василя й Олега сусіди поховали їх у тимчасовій могилі за гаражами. Після звільнення Київщині на початку квітня 2022 року їхні тіла були ексгумовані.
Василя Чекана похоронили на кладовищі у Бучі.
У загиблого залишилися дружина, діти, онуки, рідна сестра та інші рідні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nikopolnews.net/tag/memorial/
