Святвечір 6 січня: українські звичаї, традиції, сьогодення

6 січня в Україні відзначають одне з наурочистіших християнських свят — Святий вечір, багата кутя, або як його ще називають — коляда. Це вечір напередодні Різдва Христового, коли кожна сім’я створює атмосферу затишку за злагоди у своєму домі, збираючись разом за одним столом.

Саме 6 січня завершується Різдвяний піст. У 2019 році Надвечір’я Різдва припадає на неділю.

Для зручності завантажте на телефон мобільний додаток сайту. завантажити

Для християн Святвечір має неабияке значення. Вважається, що саме у цей вечір у Віфлеємі народився Ісус Христос. Традиційно святкування починаються із появою першої зірки на небі, яка сповіщає про появу Месії на світ.

За звичаєм у підготовці до святкування беруть участь усі члени родини — і великі і малі. Господині ретельно прибирають в хатах,  господар уважно оглядає усе господарство, а діти допомагають їм.

Раніше одним із найважливіших обрядів Святого вечора був Дідух — це останній обжинковий сніп, який ставили в оселі після закінчення підготовки до святкування. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. 

У наш час традиційний сніп часто замінює звичайна новорічна ялинка.

У давнину приготування святкових страв розпочиналося з ранку і до появи першої зірки на небі. Як тільки зірка сходила, родина сідала за стіл, молилась та розпочинала святкову вечерю.

Важливо, що раніше цілий день, аж до святкової вечері, не можна було нічого їсти.

Традиційно зі Святвечором пов’язаний обряд приготування першої куті. Її називають багатою, адже крім неї на столі мають бути ще 11 пісних страв, приготованих на честь 12-ти апостолів. Серед них обов’язково мають бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею і капустою, картопля та узвар.

Кутя – це найважливіша страва Святого вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів. За давнім звичаєм, першим кутю за столом куштував господар.

Також обов’язково на святковому столі мають бути:

  • Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.

  • Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.

  • Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

В Україні до сих пір не втратили прекрасної традиції колядування та щедрування. Діти ходять по домівках, співають різдвяні пісні-колядки та бажають господарям миру й процвітання, посипаючи підлогу, зернами пшениці або ячменю, несучи в будинок добробут і щастя. В подяку господарі дарують дітям солодощіта мілкі гроші, які, приносять удачу протягом усього року. У східній та центральній Україні прийнято носити вечерю до родичів.

Святий вечір у2019 році можна вважати особливим. Початок цього Нового року запам'ятається українцям грандіозною подією в історії нашої Держави. 6 січня у Константинополі Україна отримає Томос про автокефалію ПЦУ.

Також 6 січня відбудеться перше у цьому році сонячне затемнення, яке почнеться о 05:28 за київським часом. Його побачать жителі північно-східної Азії (включаючи Японію, Північну і Південну Кореї і схід Китаю), північній частині Тихого океану і крайнього південного заходу Аляски, Далекого Сходу Росії (крім північних і північно-західних районів), а також сходу Монголії.

Nikopolnews вітає усіх українців зі святами. Бажаємо вам мира, щастя та добра!

×

Поширюючи у соцмережах,
ви допомогаєте нам!

Догори