Завантажте мобільний додаток сайту

Як стало відомо Nikopolnews, 6 серпня набув чинності Закон «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

В Міністерстві зазначають, що в основу Закону лягли вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Вимоги Закону України поширюватимуться не тільки на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, але і на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізуються в закладах громадського харчування.

Відповідно до вимог Закону України інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману стосовно характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Дана вимога поширюватиметься як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

«Споживач повинен отримати максимально достовірну інформацію про харчовий продукт та мати змогу здійснити свідомий вибір. Разом з цим, Законом України встановлено перелік обов’язкової для надання інформації про харчові продукти, а також вимоги до розміщення та представлення такої інформації», - пояснив Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз.

Так, за його словами, оператори ринку мають обов’язково зазначати інформацію про наявність речовин, які спричинюють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання харчових продуктів іонізуючому випромінюванню, наявності доданої води тощо.

Крім того, у новому Законі окрему увагу звернуто на вимоги стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно (стаття 9 Закону України). Так, уся обов’язкова інформація про харчові продукти має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту.

Разом з цим, статтею 18 Закону України надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до…», «краще спожити до кінця…») зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

«Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до». Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (наприклад, сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця)», - зазначив Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз.

Він додав,  що, водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (наприклад, цукор, кава тощо). Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…». Однак, як після закінчення терміну «вжити до…» так і термінів «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…» продукти мають бути вилучені з реалізації.

Законом України визначено основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надаються у добровільному порядку, зокрема, закріплено визначення «натуральних» молочних продуктів.

Якщо ж звернутися до редакції закону, він визначає, що:

Мінімальний термін придатності харчового продукту – дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку.

Дата «вжити до» – граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

Відповідальність за порушення закону:
Також значною мірою посилено відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо

  • надання споживачам інформації про харчові продукти: надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн);
  • за введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.
     
В Україні станом на ранок 18 вересня 2020 року — 169 тисяч 472 людини інфіковані коронавірусом COVID-19. Про це NNS повідомляє з посиланням на офіційну сторінку МОЗ України у Фейсбук та телеграм-канал Блискавка.
...

NNS - Національна служба новин. Останні події в Україні та світі