В ніч з 31 жовтня на 1 листопада традиційно святкують Гелловін. В Україні Гелловін набирає популярності серед молоді, але також є й його противники.
Святкувати чи ні — справа особиста, але треба пам’ятати, що це просто свято.
На сайті Оsvitoria розповіли, чому не треба боятися Гелловіну в українських школах. Nikopolnews ділиться цими 8 причинами.
По-перше, Україна — це світська країна.
Стаття 35 Конституції України чітко говорить: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».
Тому будь-які розмови про те, що це свято суперечить «нашим християнським цінностям», треба завершувати із самого початку. Україна — багатокультурна країна, тому і свята в нас можуть бути різноманітні.
По-друге, це просто свято.
Банально, але правда: Гелловін — звичайне свято. Нічого проклятого і антихристиянського в ньому немає. А є лише черговий привід гарно, цікаво і весело провести день.
Третє: зазвичай у школах відзначають різні свята.
У кожній школі святкують різні свята. Наприклад Різдво, хоча далеко не кожен учень/вчитель/працівник школи є християнином. Але ніхто не виступає проти цього. Навпаки — більшість приймає правила гри.
Ти не обов’язково станеш вампіром, якщо одягнеш костюм цієї нечисті. Також ти не станеш автоматично православним, якщо відсвяткуєш у школі Різдво.
Четверте: святкування — це гарна традиція.
Такі святкування — гарна традиція. У США діти і дорослі за кілька місяців до Гелловіну починають думати над своїм костюмом, прикрашають дім, готують вечерю і купують багато цукерок. Творчість — це завжди тільки додатковий позитив.
У всіх чудовий настрій, усі радіють і святкують, а не перетворюються на суцільне зло, яке тільки й шукає, як знищити цей світ.
П’яте: дітям цікаво готуватися, наряджатися, приймати участь у грі.
«Цукерки або смерть» — це весела гра, яка подобається дітям, а не пропаганда агресії. Більшість дітей і так грають у «війнушки», вбивають зомбі в комп’ютерних іграх, дивляться фільми з убивствами і бійками. Та це не робить з них майбутніх бандитів і злочинців.
Вони просто бавляться і отримують винагороду, яка їм у радість.
Шосте: багато країн святкують і нічого не трапилося.
У багатьох цивілізованих країнах давно існує традиція святкування Гелловіну. І з ними нічого не трапилося. Жодну з них не поглинуло зло.
А ті ж Сполучені Штати не менш релігійні, ніж Україна, але це не заважає Гелловіну бути одним з найголовніших свят країни. Воно жодним чином не суперечить їхнім віруванням.
Сьоме: можна провести цікавий урок, дізнатися щось нове.
Гелловін — це крутий інформаційний привід, який можна використати на своєму уроці з будь-якого предмета. Треба лише трохи подумати, як його адаптувати. Наприклад, відомо, що свято пішло від кельтів. На уроках історії можна розповісти цікаві факти про кельтів. На математиці — зробити обчислення для пошиття святкового костюма.
Дітей зацікавить креативний і небанальний підхід, тим паче, що їм це свято подобається. Вчителя можуть використовувати це захоплення у своїх вчительських цілях та зробіти його інструментом у навчанні.
Восьме: діти вчаться правильно сприймати зло.
Насправді основний зміст свята не в пропаганді нечисті, а в захисті від злих духів. Усі ці перевдягання й атрибутика — щоб захиститися.
Тому вчителі можуть зробити на цьому акцент і пояснити дітям цю особливість Гелловіну.
Нашій культурі такі підходи теж притаманні, зокрема, традиційні українські свята, як-от Маланка чи Колодій, передбачали перевдягання та карнавалізовані дійства. Усі ці традиції — про перемогу над злом. Адже сам акт перевдягання та маскараду вже робить зло не страшним, а смішним. Це й позбавляє його сили.
