Суд дозволив Ахметову не платити 422 млн гривень

03.02.2021 Донецький окружний адмінсуд задовольнив позов ТОВ “Метінвест-ресурс” до Офісу великих платників податків ДПС (у справі № 200/13279/19-а) та скасував податкове повідомлення-рішення №0002814708 від 09.08.2019, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 422,1 млн грн (у т.ч. 140,7 млн грн – штрафні санкції).

За даними держреєстру, засновником ТОВ “Метінвест-ресурс” є ТОВ “Метінвест Холдинг”, а кінцевим бенефіціаром – Рінат Ахметов.

Згідно з судовими матеріалами, податківці вважають, що операції з постачання металобрухту для позивача його контрагентом (ТОВ “Транс-Ком-Інвест”) не здійснювалися, а фактично було проведене “безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій” (цитата).

Зокрема, ДПС вказала, що під час перевірки встановила “оприбуткування товару (металобрухту) ідентичного тому, на який підприємством ТОВ “Транс-Ком-Інвест” було виписано податкові накладні та який було використано в господарській діяльності”, що “свідчить про набуття останнього платником податків у власність (безоплатного отримання ТМЦ) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання” (цитата).

За висновками податківців, операції позивача з контрагентом були спрямовані “на введення в обіг товару невідомого походження”, а про “неможливість проходження брухту свідчить відсутність у всіх підприємств, задіяних у ланцюгу постачання металобрухту, відповідних основних фондів, працівників, витрат, що мають супроводжувати подібні операції”.

“Постачальники контрагента позивача ТОВ «Транс-Ком-Інвест», на думку відповідача, не відповідали вимогам спеціалізованих підприємств, які здійснюють операції із заготівлі металобрухту, оскільки не мали власних основних фондів, земельних ділянок, а також відсутнє придбання супутніх товарів (спецодягу, кисню, газу (ацетилену)) та послуг (водопостачання, електроенергії, тощо), що мають використовуватися під час здійснення відповідних операцій. Крім того, за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ними відповідної кількості брухту з аналогічною номенклатурою”, – йдеться в судових матеріалах.

За інформацією ДПС, “договірна документація частково з боку контрагента позивача підписана особами, які на час підписання не були уповноваженими на це особами та не були працівниками ТОВ “Транс-Ком-Інвест” (були звільнені), у зв`язку з чим не мали права підпису жодного документу”.

Податківці також посилалися на протокол допиту керівника ТОВ “Транс-Ком-Інвест”, складений старшим слідчим слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків (у рамках кримінального провадження №32018100110000081). За висновками ДПС, на достовірність свідчень відповідної особи вказує в т.ч. співставлення матеріалів допиту зі свідченнями іншої фізособи, яка була директором ТОВ “Укрбрухт” – одного із основних постачальників ТОВ “Транс-Ком-Інвест”, а також даними вироку Солом`янського райсуду м. Києва від 21.05.2019 у кримінальному №32019100110000038, по обвинуваченню посадової особи ТОВ «Транс-Ком-Інвест», який був засновником, керівником, головним бухгалтером підприємства з 11.10.2017. Як зазначається, вироком встановлено, що пропозицію стати посадовими особами відповідних підприємств було отримано від третьої фізособи, яка підшукувала осіб, “які погоджувались за грошову винагороду стати фіктивними директорами підприємств, які займалися купівлею-продажем металобрухту” (цитата).

Також податківці зазначали, що контрагент позивача ТОВ «Транс-Ком-Інвест» та його постачальники фігурували в кримінальних провадженнях: №42017000000004228 від 17.11.2017, №32018100110000081 від 25.09.2018, №42016050000000087 від 16.02.2016.

Донецький окружний адмінсуд у своєму рішенні від 03.02.2021 зазначив таке:

“Відсутність або недостатність, на думку податкового органу, у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Товар, отриманий позивачем від контрагента-постачальника ТОВ «Транс-Ком-Інвест» на підставі укладених з ним договорів поставки, оплачений, що відповідало умовам договору та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також банківськими виписками з реєстрами відповідних платіжних доручень, які, в тому числі, надавалися під час перевірки. Отже, такий товар не мав статусу безоплатно отриманого, як помилково вважав контролюючий орган.

Відсутність окремих реквізитів у документах або неточності в заповненні певних первинних документів не може свідчити про нереальний характер господарських правовідносин, оскільки сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Інформація з баз даних АІС «Податковий блок» та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагента позивача та контрагентів контрагента позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Сертифікати якості чи походження товарів на товар не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містить відомостей про господарську операцію. Тому ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Посилання відповідача на те, що при виборі контрагента позивачем не дотримано принцип «належної обачності» спростовані документами, які були отримані позивачем до укладання договорів з контрагентом-постачальником ТОВ «Транс-Ком-Інвест», зокрема актом від 16.04.2017 року № 004/2010 обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт чорних металів) з висновком про можливість вважати ТОВ «Транс-Ком-Інвест» таким, що відповідає вимогам Закону України «Про металобрухт» та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженим спільним наказом Держпідприємництва та Мінпромполітики від 23.10.2007 року № 127/595 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.11.2007 року за № 1258/14525.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача та контрагентів, які не є контрагентами позивача, в межах яких органами досудового слідства вживають певні заходи процесуального характеру (зокрема, складено протоколи допиту, тощо), і, відповідно, вирок, який би набрав законної сили, судом ще не винесений, є неприйнятними, оскільки матеріали кримінальних проваджень в силу закону не встановлюють жодних обставин, які мають значення в адміністративній справі.

Протоколи допиту фіксують виключно проведення слідчої дії і не є документами, які можуть бути вільно отримані та відомості яких можуть бути розголошені, в тому числі відповідачем, з огляду на недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України.

ОСОБА_2 (керівник ТОВ «Транс-Ком-Інвест»), щодо якого, як зазначав відповідач, в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за № 32018100110000081 від 25.09.2018 року, складено протокол допиту від 05.10.2018 року, на який посилався контролюючий орган в акті перевірки, відмовився від своїх свідчень, стверджуючи, що вони були надані під психологічним тиском, а він під час їх надання перебував у стресовому та імпульсивному стані, без можливості скористатися своїм правом на правову (адвокатську) допомогу, перебуваючи фактично в стані афекту, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_2 від 06.10.2018 року.

Неприйнятними є також посилання відповідача на вироки судів щодо посадових осіб контрагента позивача (вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2019 року у кримінальній справі № 760/8572/19 та вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 24.06.2019 року у кримінальній справі №760/8569/19), оскільки на час винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення вони законної сили не набрали та в подальшому були скасовані, а відповідні кримінальні провадження (що були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100110000038 та, відповідно, за №32018100110000081) закриті”.

Контекст

Як писав Finbalance, раніше суди винесли низку рішень на користь “Метінвеста” в спорах з податківцями.

28.05.2020 Перший апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та залишив без змін рішення Донецького окружного адмінсуду від 10.09.2019 (в справі №805/4068/18-а), яким було задоволено позов ТОВ “Метінвест-Ресурс” та скасовано податкові повідомлення-рішення №0002362200 від 18.05.2018 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 335,1 млн грн та №0001054708 від 21.02.2018 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 10 млн грн.

05.01.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та залишив без змін рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 24.09.2019 і постанову Третього апеляційного адмінсуду від 18.02.2020 (в справі №160/6018/19), якими було задоволено позов ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” і скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.04.2019

• – №0002674617 – про нарахування штрафних санкцій в розмірі 40,99 млн грн;
• – №0002594617 – про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 18,5 млн грн;
• – №0002604617 – про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 103 млн грн, про визначення податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 68,7 млн грн і застосування штрафних санкцій на 34,3 млн грн;
• – №0002614617 – про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 1,9 млн грн.

Верховний Суд серед іншого зауважив, що “відповідачем [ДПС] не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін” (цитата).

14.12.2020 Донецький окружний адмінсуд задовольнив позов ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Офісу великих платників податків ДПС (у справі №200/773/20-а) та скасував податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019 на загальну суму 130,3 млн грн, у т.ч.

• – №0003304706 – щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2019 року у сумі 27,3 млн грн;
• – №0003314706 – щодо завищення бюджетного відшкодування за січень-березень 2019 року в сумі 68,7 млн грн, із застосуванням штрафних санкцій 34,3 млн грн.

01.12.2020 Перший апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та залишив без змін рішення Донецького окружного адмінсуду від 10.12.2019 (у справі №805/2211/17-а), яким було частково задоволено позов ПрАТ “Єнакіївський металургійний завод” (м. Маріуполь) до податківців і Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві та стягнуто з держбюджету на користь позивача суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року в розмірі 106,7 млн грн й пеню в розмірі 105,9 млн грн за порушення строку відшкодування ПДВ.

Виробничі потужності підприємства знаходяться на окупованій частині Донбасу. За даними групи “Метінвест” Р. Ахметова і В. Новинського, вона втратила контроль над активами і майном заводу в березні 2017 року.

ПрАТ “Єнакіївський металургійний завод” – в процедурі банкрутства (справа №905/1055/19).

10.11.2020 Донецький окружний адмінсуд частково задовольнив позов ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Офісу великих платників податків ДПС (у справі №805/4812/17-а) та скасував податкові повідомлення-рішення

• – №0006534714 від 29.09.2017, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 142,5 млн грн і нараховано штрафні санкції у розмірі 71,25 млн грн;
• – №0006524714 від 29.09.2017, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині загальної суми 606,4 млн грн.

У низці інших позовних вимог суд відмовив.

Як випливає з судових матеріалів, згадане податкове повідомлення-рішення №0006524714 позивач просив скасувати в т.ч. в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 2014 рік – 165,4 млн грн, за 2015 рік – 360,7 млн грн, за 2016 рік – 546,8 млн грн, за І квартал 2017 року – 614,4 млн грн.

03.11.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та залишив без змін рішення Донецького окружного адмінсуду від 27.11.2019 й постанову Першого апеляційного адмінсуду від 26.02.2020 (в справі №200/10304/19-а), якими було задоволено позов ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001584706 від 16.05.2019 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 213,4 млн грн та нарахування штрафних санкцій на суму 106,7 млн грн.

22.01.2020 Перший апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та залишив без змін рішення Донецького окружного адмінсуду від 08.10.2019 (в справі №200/9591/19-а), яким на вимогу ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» було скасовано податкове повідомлення-рішення №0001534706 від 10.05.2019 про нарахування податкових зобов’язань на 873,6 млн грн, у т.ч. 698,9 млн грн – з ПДВ і 174,7 млн грн – штрафні санкції.

11.09.2019 Дніпропетровський окружний адмінсуд задовольнив позов ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” до Офісу великих платників податків ДФС (в справі №160/4394/19), визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000644615 від 12.02.2019, яким для позивача було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 106,1 млн грн (у т.ч. штрафні санкції в розмірі 35,4 млн грн).

21.07.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС і залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №160/4329/19, якими було задоволено позов ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000544618 від 01.02.2019 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток на 112,8 млн грн (в т.ч. 75,2 млн грн за основним платежем та 37,6 млн грн за штрафними санкціями).

23.06.2020 Дніпропетровський окружний адмінсуд задовольнив позов ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” до Офісу великих платників податків ДПС (у справі №160/7889/18) та скасував податкові повідомлення-рішення від 22.02.2018

• – №0001374617 – про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 280,8 млн грн (у т.ч. за податковими зобов’язаннями – 224,6 млн грн, за штрафними санкціями – 56,2 млн грн);
• – №0001364617 – про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 214 млн грн (у т.ч. за податковими зобов’язаннями – 171,2 млн грн, за штрафними санкціями – 42,8 млн грн);
• – №0001574617 – про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 125,2 млн грн (у т.ч. за податковими зобов’язаннями – 100,1 млн грн, за штрафними санкціями – 25 млн грн).

04.06.2020 Третій апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС і залишив без змін рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 17.07.2019 (у справі №804/4663/18), яким на вимогу ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” було скасовано низку податкових повідомлень-рішень від 22.02.2018, у т.ч.

• – №0001384618 про збільшення суми грошового зобов’язання за податком на прибутком на 486,2 млн грн (у т.ч. за податковими зобов’язаннями – 329,4 млн грн, за штрафними санкціями – 156,9 млн грн);
• – №0001544621 – про податкове зобов’язання з ПДВ на 23,4 млн грн та штрафні санкції в розмірі 11,7 млн грн.

Помер брат Рената Ахметова