Завантажте мобільний додаток сайту

Цьогоріч виповнюється 120 років з дня відкриття магазину «Ведмедик» у Харкові. Про історію відомого всім харків'янам кондитерського магазину NNS дізналася на сайті VGORODE.UA.

Фірмовий магазин фабрики Жоржа Бормана відкрився у Харкові в 1900 році. Він відразу завоював симпатії городян та гостей міста.

Магазин розташувався у будинку Гладкого на Миколаївській площі. Його інтер'єр у стилі бароко створював відомий у Харкові майстер Москаленко: високі стелі з витонченими люстрами і старовинною ліпниною; дерев'яні шафи з позолотою та дзеркалами; вітрини з величезними пірамідами коробок з цукерками, які були розмальовані візерунками з квітів, пасторальними і історичними сценами; макети «рогів достатку», з яких сипалися цукерки-деревинки, загорнуті в яскраві фантики, в вазах і плетених кошиках виблискували тягучки та помадки. Увечері вітрини підсвічували гасовими або електричними лампами.

Вдалим рекламним ходом став випуск кондитерських виробів з різними серійними етикетками. Наприклад, серія «Паперові вироби» вчила згортати з паперу півників, зайців, білочок, моделі літаків тощо. Також були серії шоколаду «Географічний атлас», «Колекція жуків», «Спорт» і багато інших.

Після Жовтневої революції, у 1922 році перша державна кондитерська фабрика колишнього товариства «Жорж Борман» була перейменована в кондитерську фабрику «Жовтень». Фірмовий магазин Жоржа Бормана отримав таку ж назву. Після Другої світової війни магазин був відомий як «Кондитерські вироби» на Тевєлєва».

У 1974 році, згідно з «Довідником міської телефонної мережі», магазин вже мав назву «Ведмедик».

На початку ХХ століття «Ведмедик» став фірмовим магазином Харківської бісквітної фабрики, назва його  зберіглася.

Інтер'єр магазину не змінився і сьогодні: все ті ж дерев'яні вітрини з позолоченими елементами і дзеркалами, тонкий розпис на стелі, витончені люстри, дерев'яні шафки, логотип «Жорж Борман» і повітря з ароматом шоколаду.

Хто такий Жорж Борман

Григорій Миколайович Борман народився у 1837 році в Санкт-Петербурзі у родині німецького фармацевта Бормана. Слід зазначити, що хоча при народженні йому дали ім'я Григорій, яке зазначено у всіх офіційних документах, вдома його називали Георгієм або на французький манер Жоржем.

Коли був студентом, Григорій працював продавцем в магазині солодощів. Власники кондитерського магазину були людьми похилиго віку і не мали дітей, тому врешті-решт подарували йому цю крамницю.

Згодом, після закінчення Імператорського Санкт-Петербурзького університету, в 1862 році Борман починає нову справу. На Невському проспекті він відкриває невеликий магазин з назвою «Жорж Борман». Все виробництво здійснювалося вручну, єдиним механізмом, який був встановлений в майстерні, була ручна машина для виробу шоколаду.

За короткий час, завдяки енергії і комерційній хватці Бормана, виробництво перетворилося в одне з найбільш великих і відомих в Російській імперії. 

У 1866 році він купує шоколадну фабрику на Англійському проспекті у кондитера Генріха Пфейфера. У 1870 році продукція фірми «Жорж Борман» завойовує бронзову медаль, а Григорій Борман бере кредит для будівництва нових фабричних корпусів.

Через шість років, у 1876 році Григорію Миколайовичу присвоїли звання «Постачальник Двору Його Імператорської Величності», першому в цій галузі. У 1878 році якість кондитерських виробів фірми «Жорж Борман» підтверджується золотою медаллю Всесвітньої виставки в Парижі. У 1880-і роки навіть в найвіддаленіших куточках Російської імперії знали торговий знак «Жорж Борман». Продукція фірми з однаковим успіхом продавалася як в розкішних магазинах, так і в дрібних крамницях.

Стрімко росли і капітали Григорія Бормана. Вже в 1869 році він отримав свідоцтво купця 2-ї гільдії. Слід зазначити, що для отримання подібного звання встановлювався мінімальний розмір капіталів — 20 тисяч рублів. Надалі, як великий промисловець, Григорій Миколайович отримає також звання мануфактур-радника та потомственого громадянина Санкт-Петербурга.

Саме завдяки Григорію Борману Харків увійшов до числа лідерів з виробництва кондитерських виробів в Російській імперії. Майже у кожного харків'янина назва «Жорж Борман» асоціюється зі старовинним і дуже затишним інтер'єром магазину «Ведмедик», приголомшливим ароматом шоколаду і яскравими бляшанками з двома великими літерами ЖБ.

Секрети технологічного процесу

Напарикінці 1880-х років фабрика Бормана в Санкт-Петербурзі щорічно переробляла до 1,4 тисячі тонн цукру, 393 тонн какао, 74 тонн мигдалю, 246 тонн фруктів, 1,7 тонн ванілі. Обсяги продукції досягали 2,5 тисячі тонн на рік. Якщо порівнювати з сучасними обсягами виробництва «Харківської бісквітної фабрики» — близько 40 тисяч тонн кондитерських виробів на рік, то цифра здається більш ніж скромною. Але для кінця 19 століття це був досить високий показник.

Створити настільки потужне підприємство Григорію Борману дозволила механізація всіх етапів виробництва. Серцем фабрики «Жорж Борман» стала парова машина потужністю 48 кінських сил і два парових котла потужністю 56 і 36 кінських сил. В якості палива використовували вугілля. 

У журналі «Всесвітня ілюстрація» за 1882 рік описується процес виготовлення шоколадних цукерок з різними начинками. Для їх виробництва використовували крохмаль, яким наповнювали великі плоскі ящики. За допомогою спеціальних гіпсових форм у рівній крохмальній поверхні робили поглиблення. Кожне поглиблення заповнювали кремом або лікером. Через деякий час рідина починала зацукровуватися і на її поверхні утворювалася міцна оболонка. Отримані цукерки зверху покривали шоколадною масою та охолоджували.

Мідний котел особливої ​​конструкції дозволив виготовляти  рідкісне в Російській імперії французьке драже, яке було покрите глазур'ю з цукру і фруктового соку. Повністю механізованим було виготовлення мармеладу і пастили. 

Цікавим є той факт, що на фабриці «Жорж Борман» використовували тільки натуральні продукти. Так, плитка шоколаду складалася з тертого какао, какао-масла, цукру, ванілі. Для виготовлення льодяників і монпансьє використовували цукор рафінад і фруктовий сік — ананасовий, яблучний, вишневий, з персиків, груш, малини, суниці, червоної смородини, лимонний або апельсиновий. Будь-які підсилювачі смаку і домішки були відсутні.

Головним завданням своєї фабрики Григорій Борман вважав виробництво кондитерських виробів високої якості, але за доступною ціною. Асортимент торгової марки «Жорж Борман» вражав різноманітністю. Покупцям пропонували близько 200 найменувань різних солодощів.

Фабрика у Харкові

У 1893 році, після навчання в комерційній академії Лейпцига, в Санкт-Петербург повернувся син Григорія Миколайовича Бормана, Георгій. Єдиний спадкоємець досить швидко включився в сімейний бізнес. Починається нова сторінка в історії солодощів «Жорж Борман».

Отримані в Німеччині знання з кондитерського виробництва та технічні новинки дозволяють Георгію вже в перші роки провести модернізацію виробництва і розширити його потужності. У 1895 році батько і син реорганізовують фірму в товариство «Жорж Борман» на паях (аналог сучасної акціонерної компанії) з основним капіталом 300 тисяч рублів. Це дозволило підняти доходи фабрики на якісно новий рівень. Управління товариством Григорій і Георгій здійснювали спільно та займали посади директора-розпорядника і директора відповідно.

Бажаючи розширити ринки збуту, Григорій Борман приймає рішення про будівництво нової кондитерської фабрики у Харкові. Вибір був не випадковим. В кінці 19 століття Харків виступав одним з найбільших промислових і торгових центрів Російської імперії. Населення становило близько 174 тисяч. Крім того, через місто проходило кілька залізничних магістралей, що значно полегшувало відвантаження товару в південні губернії імперії.

У 1896 році по вул. Коцарская, 24 починають працювати перші лінії нової фабрики товариства «Жорж Борман» по виробництву шоколаду і бісквітів. Сучасне європейське обладнання дозволило налагодити потужне виробництво, при цьому вдалося зберегти високу якість солодощів і відносно низькі ціни. Так, виробництво какао-масла здійснювалося за допомогою гідравлічного преса, а охолодження шоколадної маси в холодильних камерах.

На початку 20 століття обсяги продукції, що випускалася харківської фабрикою, досягали 2,8 тисячі тонн кондитерських виробів на рік, загальна вартість —  2 млн. рублів. Асортимент продукції включав какао, шоколад, шоколадні торти, більше 200 найменувань шоколадних і фруктових цукерок, мармелад, зефір, карамель, льодяники, монпансьє, пастила, драже, пряники, печиво, бісквіти, варення і сиропи.

Керував роботою харківської фабрики безпосередньо Григорій Миколайович, який покинув столицю і оселився у Харкові.

Особливості фірмового стилю

Якщо виготовлення солодощів власник фабрики намагався максимально механізувати, то упаковка проводилася виключно вручну. Спеціально навчені жінки ретельно укладали печиво і льодяники в яскраві бляшані баночки, загортали кожну цукерку і плитку шоколаду в відповідну паперову обгортку.

Від якості упаковки значно залежали збереження і свіжість кондитерських виробів. З цієї причини, вже при петербурзькій фабриці у 1870-х роках, Григорій Борман організував власне виробництво тари. В окремому приміщенні працювали три майстерні: з виготовлення картонної упаковки — бонбоньєрок, жерстяних банок і дерев'яних ящиків, які використовуються при транспортуванні. Для упаковки солодощів, що випускалися харківської фабрикою, використовувалася продукція петербурзьких промисловців Мойсея Кока і Меєра Бирмана. Наприкінці 19 століття, за пропозицією Григорія Бормана, вони заснували у Харкові завод жерстяних виробів.

Розуміючи, що часто господині використовують бляшанки з-під продукції «Жорж Борман» у господарстві, керівництву фабрики прийшла дійсно геніальна ідея — випускати банки з назвою того продукту, який буде згодом в ній зберігатися. Так, з'явилася серія печива «Суміш для господинь». Бляшані банки замість звичної назви печива стали прикрашати написи «Борошно», «Рис», «Кава», «Цукор».

Але основними споживачами продукції «Жорж Борман» залишалися діти. Намагаючись здивувати юних покупців і зайняти їх допитливий розум, в коробки з зефіром і цукерками вкладали заготовки для паперових виробів (орігамі) і докладну інструкцію по їх виготовленню. На обгортках шоколадних плиток з серії «Дитячий чарівник» розміщували опис цікавих дослідів, які дитина могла провести у себе вдома. Так, з чарки наповненою водою і накритою щільним листом картону, а також мотузки, дітям пропонували виготовити маятник. 

Продукція фірми завжди відрізнялася яскравим оригінальним дизайном: дві великі літери ЖБ на тлі стилізованого зображення печатки з червоного сургучу. Товарний знак завжди розміщувався в центрі, іноді замінюючи собою зображення державного герба та численних медалей міжнародних і всеукраїнських виставок.

На початку 20 століття фірмові магазини відкрилися у Харкові в будинку №4 по вул. Катеринославській (нині Полтавський шлях), №5 по вул. Рибній (сьогодні Кооперативна) і в будинку Гладкого на Миколаївській площі (зараз площа Конституції). Останній не припиняє свою роботу і зараз. Тільки ось в 1910-і роки харків'яни купували солодощі в магазині Товариства «Жорж Борман».

Зі встановленням радянської влади і націоналізацією фабрики городяни йшли за цукерками і печивом все за тією ж адресою, але вже в магазин «Жовтень». Після Другої світової війни тривала робота під вивіскою «Кондитерські вироби «на Тевєлєва». І тільки ближче до 1970-х років за магазином закріпилася сучасна назва «Ведмедик». Інтер'єр магазину, на відміну від назви, не змінювався.

Навіть в умовах Першої Світової війни фабрики «Жорж Борман» зберігали обсяги виробництва і товариство успішно нарощувало капітали. Але грянув 1917 рік. Політична, а разом з нею і соціально-економічна ситуація в країні різко змінилася. Та й сама країна змінилася. Товариство «Жорж Борман» припинило своє існування, а фабрики і магазини в Санкт-Петербурзі і Харкові перейшли у власність держави.

Григорій Миколайович Борман помер 25 грудня 1918 року у Харкові. Його єдиний син Георгій емігрував роком раніше та оселився у Франції, він продовжив займатися улюбленою справою, відкривши кондитерський магазин в Парижі.

Фото з сайтів VGORODE.UA,  Мykharkov.info та з вільного доступу в інтернеті.

NNS - Національна служба новин. Останні події в Україні та світі

×

Поширюючи у соцмережах, ви допомогаєте нам!