Сьогодні, 28 травня у Нікополі проводжали в останню путь Олександра Пузикова, який склав голову на Донбасі, захищаючи незалежність України. Лише 33 роки життя відміряла йому сувора доля…

Кореспонденти Nikopolnews разом з іншими мешканцями Нікополя прийшли на Європейську площу, щоб віддати шану загиблому земляку та сказати йому «дякую».

Для зручності завантажте на телефон мобільний додаток сайту. завантажити

Людей зібралось не дуже багато. Робочий день, ранковий час… Та і звикли вже до війни.

А от матері ніколи не звикнути до непоправної втрати. Дивитись на неї було важко. І писати про це важко. В той час, коли ведучий говорив промови, коли духовенство звершувало обряд, коли лунала тужлива «Пливе кача», жінка не зводила погляду зі своєї дитини. Вона торкалася долонями холодного чола, цілувала, просила пробачення. І весь світ зник для неї. І нічого, і нікого не чула… Бо бачила сина востаннє.  

Коли настав час, і побратими взяли труну, благала не забирати. Хоч хвилину ще, хоч секунду просила… Побути разом.

За труною ледь йшла. Ноги не слухалися. Вели попід руки. Відливали водою…  А у тих, хто стояв на колінах, лилися сльози.

У небесній армії стало на одного бійця більше. Він молодий, світлоокий, гарний.

Вічна пам’ять! Дякуємо за все.

×

Поширюючи у соцмережах,
ви допомогаєте нам!

Догори