Науковці знайшли докази, що ссавці можуть дихати через анус: чому це важливо

Спостереження японських та американських науковців за гризунами й свинями показало, що тканини в їхньому кишківнику здатні поглинати кисень у разі, якщо це неможливо зробити іншим способом. Дослідники припускають, що в майбутньому ректальний спосіб вентиляції легень може використовуватися і для порятунку життів людей.

Дослідження оприлюднили 14 травня в науковому журналі Med, пише Громадське, передає NNS.

Більшість ссавців вдихають повітря через носову й ротову порожнини, і тоді воно потрапляє в легені, звідки через кровоносну систему розноситься кисень. Деякі морські тварини (зокрема соми й морські огірки) дихають через кишківник і там же засвоюють певні хімічні елементи. Чи здатні на таке ссавці — загалом невідомо.

Перевірити це вирішили американські та японські дослідники на чолі з Таканокі Такебе з дитячої лікарні при Університеті Цінціннаті (штат Огайо). Для досліджень вони взяли мишей і свиней і провели кілька експериментів, щоб дослідити можливість всмоктування кисню через їхній кишківник.

У першому дослідженні брали участь 11 мишей. У чотирьох із них зняли частину слизової оболонки в анусі, щоб прискорити процес всмоктування кисню через нього. Після цього кисень під тиском ввели в пряму кишку однієї миші з тоншою слизовою оболонкою і чотирьох мишей, яких доти не чіпали.

Після цього всіх 11 мишей ввели у стан гіпоксії. Троє мишей, слизову оболонку яких не чіпали і яким не вводили кисень, прожили ще 11 хвилин. Четверо мишей, слизову оболонку яких не чіпали і яким ввели кисень, прожили 18 хвилин після гіпоксії. А з решти мишей, слизову оболонку яких зменшили, за годину померла лише одна.

Інший експеримент науковці провели з використанням перфторвуглеводнів — речовин, що здатні переносити гази й використовуються як замінники плазми крові. За допомогою перфторвуглеводнів можна безпечніше стоншити слизову оболонку прямого кишківника, ніж хірургічним втручанням (як це було в першому експерименті).

Дослідники ввели трьох мишей і чотирьох свиней у стан гіпоксії, після чого ввели їм в анус насичені киснем перфторвуглеводні. Контрольній групі — двом мишам і п’ятьом свиням — в анус ввели фізіологічний розчин. У мишей, яким ввели кисень, його рівень у крові зріс до норми, а у свиней — лише на 15%, але їхні шкіра й кінцівки набули кольору й стали теплими.

Такабе з колегами висновують, що довели можливість (і безпечність) ссавців дихати через кишківник. Вони передбачають, що введення в анус насичених киснем перфторвуглеводнів може стати одним зі способів реанімації пацієнтів, коли інші не є можливими — звісно, після перевірки безпечності такого методу на людях.

Деякі науковці скептично ставляться до таких перспектив. Зокрема Маркус Босманн зі Школи медицини Бостонського університету зауважує, що «ректальну» вентиляцію легень спершу варто було б порівняти за дієвістю з іншими методами. Та й безпечність такого методу під сумнівом: кисень може знищити бактерії в кишківнику, що відповідальні за травлення.

To Top