Купити квартиру в Дніпрі

Без категорії

[:ru]Почти у половины украинцев уровень медиаграмотности ниже среднего – исследование[:ua]Майже у половини українців рівень медіаграмотності нижчий за середній – дослідження[:]

[:ru]Общественная организация «Детектор медиа» провела комплексное исследование, чтобы определить индекс медаграмотности украинцев – то есть уровень умения сознательно воспринимать и критически толковать информацию, а также пользоваться разнообразием медиа, передает НСН.

Оценивали индекс медиаграмотности по шкале от 0 до 10, где 0 – это самый низкий уровень, 10 – самый высокий, 5 – средний показатель. По этой шкале медиаграмотность 15% украинцев низкая, у трети (33%) – ниже среднего, 44% аудитории характеризует выше среднего уровня медиаграмотности и только 8% – высокий.

Как показывает исследование, уровень медиаграмотности зависит от пола, возраста и уровня образования. Доля мужчин с высоким уровнем медиаграмотности вдвое больше, чем женщин (11% vs 6%). Вполне предсказуемым является высокий уровень медиаграмотности у молодежи 18-25 лет (за счет цифровой компетентности) и низкий среди старшей возрастной группы 56-65 лет.

Чем ниже образовательный статус, тем ниже и уровень медиаграмотности. Так, среди опрошенных, получивших только среднее образование, медиаграмотность «низкая» и «ниже среднего» в 63%, зато среди тех, кто получил полное / неполное высшее образование – только 30%.

Наблюдается зависимость между типом населенного пункта и уровнем медиаграмотности: низкий уровень у жителей сел, самый высокий – в городах с населением более 500 тыс.

Относительно региональных разногласий, то несколько выше уровень медиаграмотности в северном регионе, а несколько ниже – на юге. Доли лиц с «ниже среднего» и «низким» показателями, соответственно, 41% и 58%.

Наибольшие различия в уровне медиаграмотности между лицами с различным материальным статусом. Очевидно, что чем выше уровень благосостояния, тем выше будет и медиаграмотность. Среди категории, которым денег хватает только на еду, 72% имеют «низкое» и «ниже среднего» значения показателя. Тогда как среди опрошенных, которым хватает на все и которые экономят средства, эта доля составляет лишь 33%.

Развлекательные каналы – основной источник новостей об общественно-политической жизни

Именно национальные развлекательные телеканалы (СТБ, «1+1», «Интер», «Украина» и т.п.) являются лидерами среди источников информации об общественно-политической жизни: к ним обращается 57% аудитории. Каждый второй (50%) пользуется социальными сетями; общение с друзьями и членами семьи назвали соответственно 37% и 31%. Национальные новостные телеканалы смотрят только четверть респондентов (28%), а информационные интернет-ресурсы еще меньше – 24%. К мессенджерам обращается 19% аудитории; общественные национальные или региональные каналы используют 12%.

Наибольшая доля украинцев (38%) знакомится с новостями в течение дня от 30 мин. до одного часа; 27% – до 30 мин .; 21% – от одного часа до двух; и 11% – более двух часов.

К большинству медиа украинцы относятся подозрительно – доверяют лишь частично (от 67% до 74%). Наибольшим доверием пользуются мессенджеры (24%), радио (23%) и печатные СМИ (11%). Максимальный уровень недоверия вызывает контент телевидения (10% доверяют / 18% не доверяют).

Медиаграмотность: треть людей определяет правдивость новостей «интуитивно»

Наибольшая доля аудитории (32%) определяет достоверность новости интуитивно; 28% – ищут ссылки на источник информации; для 26% важным маркером является представленность в материале различных точек зрения или наличие фото / видео, которое подтверждает информацию. Каждый четвертый (25%) склонен доверять новости, если она не противоречит его представлениям и похожа на правду. Для 23% критерием достоверности новости является доверие к изданию, в котором она размещена, а для 21% – хорошая репутация автора или популярность автора (14%). 11% доверяют почти всем сообщениям, пока не увидят опровержение.

При этом 42% украинцев никогда не проверяют информацию на достоверность; 31% – не так проверяют, как ищут полную детальную информацию; проверяет медиаконтент только четверть аудитории (24%).

Дезинформация, джинса и манипуляции

Проблема дезинформации актуальна для 57% украинской аудитории; 28% считают ее неактуальной; 6% впервые слышат о ложных новости, а 9% не смогли определиться. Примерно такие же результаты опроса и по манипуляций в СМИ: манипуляции в СМИ актуальна для 57% аудитории; 25% считают ее неактуальной; 8% впервые слышат о манипулятивные сообщения, а 10% не смогли определиться.

27% аудитории определяют манипулятивное сообщение интуитивно; 31% подозревают манипуляцию, когда в материале освещены лишь одна сторона события; для 26% важным маркером является неполная или неточная информация. Почти каждый четвертый (23%) склонен не доверять новости, если в ней мало аргументов, много клише, ярлыков, стереотипных суждений; в 21% чрезмерная эмоциональность и отсутствие ссылок на источник вызывает подозрение в желании авторов манипулировать сознанием аудитории. Реже назывались такие признаки манипулятивных материалов, как эмоциональная манипуляция, запугивания (17%), неизвестные или предвзятые эксперты (13%), искривление цифр и данных социологических исследований (12%), презентация фактов вместе с оценками (12%) и цитаты, выдернутые из контекста (12%).

Проблема заказных материалов в СМИ актуальна для 55% украинской аудитории; 23% считают ее неактуальной; 9% впервые слышат о джинсе, а 13% не смогли определиться.

35% аудитории определяют заказной материал интуитивно; 38% подозревают джинсу, когда в материале освещены только положительные или отрицательные аспекты персоны, группы или товара; для 29% важным маркером является тот факт, что материал может способствовать узнаваемости персоны, организации или товара. Опрошенные также обращают внимание на наличие оценок (положительных или отрицательных) и комментарии предвзятых или неизвестных экспертов (по 22%). Аудитория подозревает заказной материал, когда идентичные сообщения появляются в других СМИ (19%) и когда материал информирует про протокольные мероприятия чиновников, государственных деятелей, которые не имеют общественной значимости (14%).

Об исследовании: общенациональный количественный опрос проводился исследовательским агентством «Info Sapiens» по заказу «Детектора медиа» в декабре 2020 – январе 2021 года. Данные собраны с помощью интервью face-to-face с помощью планшета по стандартизированному опроснику (CAPI), которые проводились среди жителей Украины старше 18 лет лично. Выборка: 2000 респондентов, репрезентативная по возрасту, полу, области и типу населенного пункта (за исключением Крыма и неподконтрольных правительству Украины регионов Донецкой и Луганской областей).[:ua]Громадська організація «Детектор медіа» провела комплексне дослідження, аби визначити індекс медаграмотності українців – тобто рівень вміння свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа, передає НСН.

Оцінювали індекс медіа грамотності за шкалою від 0 до 10, де 0 – це найнижчий рівень, 10 – найвищий, 5 – середній показник. За цією шкалою медіаграмотність 15% українців є низькою, у третини (33%) — нижча за середню, 44% аудиторії характеризує вищий за середній рівень медіаграмотності і лише 8% — високий.

Як доводить дослідження, рівень медіаграмотності залежить від статі, віку та рівня освіти. Частка чоловіків із високим рівнем медіаграмотності вдвічі більша, ніж жінок (11% vs 6%). Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18–25 років (за рахунок цифрової компетентності) й низький серед старшої вікової групи 56–65 років.

Чим нижчий освітній статус, тим нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних, що здобули лише загальну середню освіту, медіаграмотність «низька» та «нижча за середню» у 63%, натомість серед тих, хто здобув повну/неповну вищу освіту — лише у 30%.

Спостерігається залежність між типом населеного пункту та рівнем медіаграмотності: найнижчий рівень у мешканців сіл, найвищий — у містах із кількістю населення понад 500 тис.

Щодо регіональних розбіжностей, то дещо вищий рівень медіаграмотності в північному регіоні, а дещо нижчий — на півдні. Частки осіб із «нижчим за середній» і «низьким» показниками, відповідно, 41% і 58%.

Найбільші відмінності в рівні медіаграмотності між особами з різним матеріальним статусом. Очевидно, що чим вищим є рівень добробуту, тим вищою буде й медіаграмотність. Серед категорії, яким грошей вистачає лише на їжу, 72% мають «низьке» та «нижче за середнє» значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти, ця частка становить лише 33%.

Розважальні канали – основне джерело новин про суспільно-політичне життя

Саме національні розважальні телеканали (СТБ, «1+1», «Інтер», «Україна» тощо) є лідерами серед джерел інформації про суспільно-політичне життя: до них звертається 57% аудиторії. Кожен другий (50%) користується соціальними мережами; спілкування з друзями та членами родини назвали відповідно 37% і 31%. Національні новинні телеканали дивляться лише чверть респондентів (28%), а інформаційні інтернет-ресурси ще менше – 24%. До месенджерів звертається 19% аудиторії; суспільні національні або регіональні канали використовують 12%.

Найбільша частка українців (38%) знайомиться з новинами протягом дня від 30 хв. до однієї години; 27% — до 30 хв.; 21% — від однієї години до двох; і 11% – більше двох годин.

До більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково (від 67% до 74%). Найбільшою довірою користуються месенджери (24%), радіо (23%) та друковані ЗМІ (11%). Максимальний рівень недовіри викликає контент телебачення (10% довіряють / 18% не довіряють).

Медіаграмотність: третина людей визначає правдивість новин «інтуїтивно»

Найбільша частка аудиторії (32%) визначає достовірність новини інтуїтивно; 28% — шукають посилання на джерело інформації; для 26% важливим маркером є представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото/відео, яке підтверджує інформацію. Кожен четвертий (25%) схильний довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленнями та схожа на правду. Для 23% критерієм достовірності новини є довіра до видання, в якому вона розміщена, а для 21% — добра репутація автора або популярність автора (14%). 11% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування.

При цьому 42% українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність; 31% — не так перевіряють, як шукають повнішу деталізовану інформацію; перевіряє медіаконтент лише чверть аудиторії (24%).

Дезінформація, джинса та маніпуляції

Проблема дезінформації актуальна для 57% української аудиторії; 28% вважають її неактуальною; 6% вперше чують про неправдиві новини, а 9% не змогли визначитися. Приблизно такі самі результати опитування і щодо маніпуляцій в медіа: маніпуляції в ЗМІ актуальна для 57% аудиторії; 25% вважають її неактуальною; 8% вперше чують про маніпулятивні повідомлення, а 10% не змогли визначитися.

27% аудиторії визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно; 31% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 26% важливим маркером є неповна або неточна інформація. Майже кожен четвертий (23%) схильний не довіряти новині, якщо в ній замало аргументів, багато кліше, ярликів, стереотипних суджень; у 21% надмірна емоційність та відсутність посилань на джерело викликає підозру в бажанні авторів зманіпулювати свідомістю аудиторії. Рідше називалися такі ознаки маніпулятивних матеріалів, як емоційна маніпуляція, залякування (17%), невідомі або упереджені експерти (13%), викривлення цифр та даних соціологічних досліджень (12%), презентація фактів разом із оцінками (12%) та цитати, висмикнуті з контексту (12%).

Проблема замовних матеріалів у ЗМІ актуальна для 55% української аудиторії; 23% вважають її неактуальною; 9% уперше чують про джинсу, а 13% не змогли визначитися.

35% аудиторії визначають замовний матеріал інтуїтивно; 38% підозрюють джинсу, коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару; для 29% важливим маркером є той факт, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару. Опитані також звертають увагу на наявність оцінок (позитивних або негативних) та коментарі упереджених або невідомих експертів (по 22%). Аудиторія підозрює замовний матеріал, коли ідентичні повідомлення з’являються в інших ЗМІ (19%) та коли матеріал інформує про протокольні заходи чиновників, державних діячів, які не мають суспільної значущості (14%).

Про дослідження: загальнонаціональне кількісне опитування проводився дослідницькою агенцією «Info Sapiens» на замовлення «Детектора медіа» у грудні 2020 – січні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей).[:]

To Top
Ще новини ⬇
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×