[:ru]Как в Украине будут «отсеивать» получателей субсидии и сокращать выплаты[:ua]Як в Україні будуть “відсіювати” отримувачів субсидії та скорочувати виплати[:]

[:ru]Как украинцам будут сокращать субсидии, и кто может остаться без компенсаций по коммуналке после нового постановления Кабмина, разбирался журналист издания budport.com.ua.

NNS предлагает аналитический материал вашему вниманию.

Отмечается, что правительство резко усложнило украинцам получение субсидий на коммуналку.

На своем последнем заседании Кабинет министров в закрытом режиме принял постановление, которое выставляет сразу несколько новых барьеров для претендентов на государственные компенсации по коммуналке.

Во-первых, хотят по-новому анализировать имущественное состояние. Напомним: еще несколько лет назад Минфин ввел ограничения для получателей субсидий. Так, на государственные деньги не могли претендовать владельцы новых авто (возрастом до 5 лет), а также те, кто за последнее время совершил крупные покупки (более чем на 50 тысяч гривен).

Но сейчас этого “теста на богатство” уже мало. Будут учитывать также доходы от депозитов, ценных бумаг, и другие дивиденды от активов.

Само наличие банковского депозита, покупки иностранной валюты, банковских металлов или даже факт выезда за границу уже могут стать основанием для отказа в субсидии.

Во-вторых, станет сложнее получить субсидию. Специальные комиссии, которые создают в регионах местные власти, чтобы те решали вопросы, связанные с выделением субсидий, будут ликвидированы. Дело в том, что такие комиссии нередко действовали вразрез с указаниями социальных органов, “жалели” людей и выделяли им субсидии, даже если те не проходили по отдельным критериям (скажем, сделали недавно ремонт). То есть, теперь даже просить о субсидиях будет фактически некого.

В-третьих, усилят контроль.

“Обсуждалось усиление мониторинга, в том числе, с подключением финмона, автоматического подтягивания реестров и пр.”, – рассказал заместитель главы Федерации профсоюзов Александр Шубин, который присутствовал на обсуждении проекта правительственным комитетом.

Это постановление Кабмина называют одним из самых скандальных решений по субсидиям за последнее время.

Но оно не единственное. Есть и другие нововведения. В конце прошлого года Кабмин своим распоряжением фактически закрыл доступ к субсидиям гражданам, которые за последний год более 60 дней были за границей. Также в доходах семьи стали учитывать помощь по частичной безработице на время карантина (те самые 8 тысяч от Зеленского) и средства по уходу за инвалидами.

“Идет общее закручивание гаек, причем, не только по субсидиям, а по всем социальным вопросам. Стоит вспомнить хотя бы скандальные идеи по урезанию больничных. Стоит цель – сократить расходы, и под нее прописывают новые схемы”, – говорит Шубин.

Отмечается, что в открытой повестке дня Кабмина 14 апреля вопроса по субсидиям не было, и полного текста постановления на официальном сайте Кабмина до сих пор нет (хотя другие утвержденные документы уже есть).

“Документ обсуждали на правительственном комитете, причем, он вызвал массу вопросов и замечаний. Его приняли с условием доработки, думаю, итоговая версия появится не ранее понедельника”, – рассказал Шубин, присутствовавший на заседании правительственного комитета.

По его словам, инициатором постановления стал Минфин.

Он предложил изменить подходы к выделению субсидий в рамках их “осовременивания” и, якобы, повышения адресности и контроля за расходованием бюджетных средств.

Изменений несколько.

Во-первых, сняли норму, по которой в прошлом году на 50% повысили попадающие под субсидии социальные нормативы по коммунальным услугам. Речь идет о нормативах по расходованию газа, воды, электроэнергии на каждого проживающего в квартире.

После введения карантина эти нормативы повысили, мотивируя это тем, что люди будут сидеть дома и больше расходовать света и воды. И, якобы, субсидия все покроет. Под эти цели из бюджета дополнительно выделили 1,1 млрд гривен.

“Но теперь, хотя карантин еще не закончился, а эпидемия в Украине не идет на спад, социальные нормативы вернули к прежним отметкам, что вызывает вопросы”, – говорит Шубин.

Во-вторых, в постановлении еще раз прописали новые требования к доходу претендентов на субсидии. На компенсации по ЖКХ можно подаваться, если на оплату коммуналки идет не менее 20% совокупного семейного дохода. Ранее этот показатель составлял 15%, но в прошлом году цифру увеличили до 20%.

“Это значит, что автоматически уменьшается сумма субсидии, – говорит глава Жилищного союза  Украины Александр Скубченко. – То есть, из суммы расходов на коммуналку человек за свой счет должен погасить часть, соответствующую 20% его среднемесячного дохода. Если, скажем, доход 6 тысяч гривен в месяц, то платить за коммуналку придется 1200 гривен, и только если платежка будет больше, государство покроет разницу. Ранее гражданин с таким же доходом платил из собственных средств только 900 гривен, а остальное – субсидия”.

В-третьих, пожалуй, самые скандальные нововведения – по имущественному состоянию.

“В доход домохозяйства предложили считать не только дивиденды от депозитов, но и прибыль от неких “виртуальных активов”, хотя в Украине даже не узаконено это понятие, парламенту лишь предстоит рассмотреть законопроект на этот счет. Очевидно, речь идет о криптовалюте, на которой, по идее, могут зарабатывать претенденты на субсидии. Но биткойны еще ладно. В доходах хотят считать алименты, хотя это деньги – сугубо на детей, как можно ими платить за коммуналку. Этот пункт вызвал очень большие нарекания со стороны профсоюзов, и Минсоцполитики тоже выступило против. Минфин обещал учесть в итоговом варианте, но что получим на выходе – пока неясно”, – рассказал Шубин.

В целом же при оценке имущественного состояния претендента на субсидии будут учитывать наличие банковских депозитов (и дивиденды по ним), ценных бумаг, а в перечень дорогих покупок (более чем на 50 тысяч гривен) включат валюту и банковские металлы.

В-четвертых, обсуждалось усиление контроля за выдачей субсидий, с подключением Финмона и всех реестров.

Еще одно новшество. Комиссии, которые на местах формируют местные власти, и которые анализируют спорные ситуации и принимают решения – давать субсидию или не давать, новым постановлением ликвидируются. То есть, “входить в положение” и жалеть людей, которым нечем платить по счетам, но у которых есть “лишнее” имущество, будет попросту некому.

Тем временем…

По данным Госстата, в декабре 2020 года совокупные начисления по коммуналке превысили аналогичные за 2019 год на 11,2 млрд гривен, в январе 2021 – плюс 7,4 млрд к январю прошлого года, в феврале – плюс 7,7 млрд. То есть, затраты украинцев на коммуналку только растут.

И платежки будут только расти, так как уже в ближайшее время могут подорожать газ и электроэнергия.

На фоне снижения доходов людей, такие космические платежки многим попросту не по карману. Поэтому претендентов на субсидии становится все больше, тогда как их сумма на этот год, наоборот, сокращена.

Поэтому возникла потребность в дополнительной верификации получателей. Иначе, если дать субсидию всем, кто формально проходит по действующим критериям, денег попросту не хватит.

“Есть расхожее мнение, что на руках у украинцев – миллиарды гривен, и, судя по всему, власти намерены заставить людей пустить эти деньги на оплату коммуналки”, – говорит Скубченко.

“Политика ограничения выдачи субсидий продолжается. И это на фоне увеличения задолженности за коммунальные услуги. За 4 месяца, с 1-го октября 2020 года по 1 февраля 2021 года, задолженность за коммуналку выросла на 26,6 млрд гривен, хотя за аналогичный период 2019-2020 годов увеличивалась всего на 5 млрд. То есть, накопление населением долгов ускорилось более чем в пять раз. А по мере того, как будут лишать субсидий, этот процесс вообще может стать неконтролируемым”, – говорит эксперт энергорынка Олег Попенко.

По его словам, до конца этого года долги населения по коммуналке вырастут до 90 млрд гривен.

“Такие долги могут привести к банкротству ТКЭ в малых городах, которые не в состоянии самостоятельно вытянуть высокие цены на газ.  Уже сейчас руководители некоторых предприятий жалуются, что уже на следующий сезон не смогут запуститься и города останутся без горячей воды и тепла”, – добавил Попенко.

Впрочем, не так давно Минюст своим приказом разрешил автоматически блокировать банковские счета должников и списывать долги.

“Ранее автоматическое списание долгов распространялось только на алименты. По другим долгам нужен был запрос исполнителей, решение банка и т.д. В Раде есть законопроект, который предлагает приравнять долги по коммуналке к алиментам, но он пока не принят. Между тем, Минюст решил действовать на опережение. Так что теперь получается интересная ситуация – субсидии бабушке с депозитом могут и не дать, а, если платить нечем, заберут накопления”, – говорит Скубченко.

[:ua]Як українцям будуть скорочувати субсидії, і хто може залишитися без компенсацій по комуналці після нової постанови Кабміну, разбирався журналіст видання budport.com.ua.

NNS пропонує аналітичний матеріал вашій увазі.

Зазначається, що уряд різко ускладнив українцям отримання субсидій на комуналку.

На своєму останньому засіданні Кабінет міністрів у закритому режимі прийняв постанову, яка виставляє відразу кілька нових бар’єрів для претендентів на державні компенсації по комуналці.

По-перше, хочуть по-новому аналізувати майновий стан. Нагадаємо: ще кілька років тому Мінфін ввів обмеження для одержувачів субсидій. Так, на державні гроші не могли претендувати власники нових авто (віком до 5 років), а також ті, хто за останній час зробив великі покупки (більш ніж на 50 тисяч гривень).

Але зараз цього “тесту на багатство” вже мало. Будуть враховувати також доходи від депозитів, цінних паперів, інші дивіденди від активів.

Сама наявність банківського депозиту, купівлі іноземної валюти, банківських металів або навіть факт виїзду за кордон вже можуть стати підставою для відмови у субсидії.

По-друге, стане складніше отримати субсидію. Спеціальні комісії, які створюють в регіонах місцева влада, щоб ті вирішували питання, пов’язані з виділенням субсидій, будуть ліквідовані. Справа в тому, що такі комісії нерідко діяли врозріз з вказівками соціальних органів, “жаліли” людей і виділяли їм субсидії, навіть якщо ті не проходили за окремими критеріями (скажімо, зробили недавно ремонт). Тобто, тепер навіть просити про субсидії буде фактично нікого.

По-третє, посилять контроль.

“Обговорювалося посилення моніторингу, в тому числі, з підключенням фінмону, автоматичного підтягування реєстрів тощо”, – розповів заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін, який був присутній на обговоренні проекту урядовим комітетом.

Цю постанову Кабміну називають одним з найбільш скандальних рішень по субсидіях за останній час.

Але вона не єдина. Є й інші нововведення. Наприкінці минулого року Кабмін своїм розпорядженням фактично закрив доступ до субсидій громадянам, які за останній рік більше 60 днів були за кордоном. Також в доходах сім’ї стали враховувати допомогу по частковому безробіттю на час карантину (ті самі 8 тисяч від Зеленського) і засоби по догляду за інвалідами.

“Йде загальне закручування гайок, причому, не тільки за субсидіями, а по всіх соціальних питань. Варто згадати хоча б скандальні ідеї з урізання лікарняних. Стоїть мета – скоротити витрати, і під неї прописують нові схеми”, – каже Шубін.

Зазначається, що у відкритому порядку денному Кабміну 14 квітня питання по субсидіях не було, та повного тексту постанови на офіційному сайті Кабміну досі немає (хоча інші затверджені документи вже є).

“Документ обговорювали на урядовому комітеті, причому, він викликав масу питань і зауважень. Його прийняли з умовою доопрацювання, думаю, підсумкова версія з’явиться не раніше понеділка”, – розповів Шубін, присутній на засіданні урядового комітету.

За його словами, ініціатором постанови став Мінфін.

Він запропонував змінити підходи до виділення субсидій у рамках їх “осучаснення” і, нібито, підвищення адресності та контролю за витрачанням бюджетних коштів.

Змін декілька.

По-перше, зняли норму, за якою в минулому році на 50% підвищили соціальні нормативи, що потрапляють під субсидії по комунальним послугам. Йдеться про нормативи щодо витрачання газу, води, електроенергії на кожного мешканця в квартирі.

Після введення карантину ці нормативи підвищили, мотивуючи це тим, що люди будуть сидіти вдома і більше витрачати світла і води. І, нібито, субсидія все покриє. Під ці цілі з бюджету додатково виділили 1,1 млрд гривень.

“Але тепер, хоча карантин ще не закінчився, а епідемія в Україні не йде на спад, соціальні нормативи повернули до колишніх позначок, що викликає питання”, – говорить Шубін.

По-друге, у постанові ще раз прописали нові вимоги до доходу претендентів на субсидії. На компенсації по ЖКГ можна подаватися, якщо на оплату комуналки йде не менше 20% сукупного сімейного доходу. Раніше цей показник становив 15%, але в минулому році цифру збільшили до 20%.

“Це означає, що автоматично зменшується сума субсидії, – говорить глава Житлового союзу України Олександр Скубченко. – Тобто, із суми витрат на комуналку людина за свій рахунок повинна погасити частину, що відповідає 20% її середньомісячного доходу. Якщо, скажімо, дохід 6 тисяч гривень на місяць, то платити за комуналку доведеться 1200 гривень, і тільки якщо платіжка буде більшою, держава покриє різницю. Раніше громадянин з таким же доходом платив з власних коштів лише 900 гривень, а решту – субсидія”.

По-третє, нововведення – фільтрація за майновим станом.

“В дохід домогосподарства запропонували включати не тільки дивіденди від депозитів, але і прибуток від якихось “віртуальних активів”, хоча в Україні навіть не узаконено це поняття, парламенту лише належить розглянути законопроект на цей рахунок. Очевидно, мова йде про криптовалюту, на якій, по ідеї, можуть заробляти претенденти на субсидії. Але біткойни ще гаразд. У доходах хочуть враховувати аліменти, хоча це гроші суто на дітей, як можна ними платити за комуналку? Цей пункт викликав дуже великі нарікання з боку профспілок, і Мінсоцполітики теж виступило проти. Мінфін обіцяв врахувати у підсумковому варіанті, але що отримаємо на виході – поки неясно”, – розповів Шубін.

В цілому ж при оцінці майнового стану претендента на субсидії будуть враховувати наявність банківських депозитів (і дивіденди по них), цінних паперів, а в перелік дорогих покупок (більш ніж на 50 тисяч гривень) включать валюту та банківські метали.

По-четверте, обговорювалося посилення контролю за видачею субсидій, з підключенням Фінмону і всіх реєстрів.

Ще одне нововведення. Комісії, які на місцях формують місцеві влади, які аналізують спірні ситуації і приймають рішення – давати субсидію чи не давати, новою постановою ліквідуються. Тобто, “входити в положення” і жаліти людей, яким нічим платити за рахунками, але у яких є “зайве” майно, буде просто нікому.

Тим часом…

За даними Держстату, в грудні 2020 року сукупні нарахування по комуналці перевищили аналогічні за 2019 рік на 11,2 млрд гривень, в січні 2021 – плюс 7,4 млрд до січня минулого року, в лютому – плюс 7,7 млрд. тобто, витрати українців на комуналку тільки ростуть.

І платіжки будуть тільки зростати, так як вже найближчим часом можуть подорожчати газ і електроенергія.

На фоні зниження доходів людей, такі космічні платіжки багатьом просто не по кишені. Тому претендентів на субсидії стає все більше, тоді як їх сума на цей рік, навпаки, скорочена.

Тому виникла потреба у додаткової верифікації одержувачів. Інакше, якщо дати субсидію всім, хто формально проходить за діючими критеріями, грошей просто не вистачить.

“Є розхожа думка, що на руках у українців – мільярди гривень, і, судячи з усього, влада має намір змусити людей пустити ці гроші на оплату комуналки”, – говорить Скубченко.

“Політика обмеження видачі субсидій триває. І це на тлі збільшення заборгованості за комунальні послуги. За 4 місяці, з 1-го жовтня 2020 року по 1 лютого 2021 року, заборгованість за комуналку зросла на 26,6 млрд гривень, хоча за аналогічний період 2019-2020 років збільшувалася лише на 5 млрд. тобто, накопичення населенням боргів прискорилося більш ніж у п’ять разів. А по мірі того, як будуть позбавляти субсидій, цей процес взагалі може стати неконтрольованим”, – говорить експерт енергоринку Олег Попенко.

За його словами, до кінця цього року борги населення по комуналці виростуть до 90 млрд гривень.

“Такі борги можуть призвести до банкрутства ТКЕ в малих містах, які не в змозі самостійно витягнути високі ціни на газ. Вже зараз керівники деяких підприємств скаржаться, що вже на наступний сезон не зможуть запуститися, і міста залишаться без гарячої води і тепла”, – додав Попенко.

Втім, не так давно Мін’юст своїм наказом дозволив автоматично блокувати банківські рахунки боржників і списувати борги.

“Раніше автоматичне списання боргів поширювалося тільки на аліменти. По інших боргах потрібен був запит виконавців, рішення банку і т. д. В Раді є законопроект, який пропонує прирівняти борги по комуналці до аліментах, але він поки не прийнятий. Між тим, Мін’юст вирішив діяти на випередження. Так що тепер виходить цікава ситуація – субсидії бабусі з депозитом можуть і не дати, а, якщо платити нічим, заберуть накопичення”, – каже Скубченко.

[:]

To Top