Як пише The Telegraph, професор Стенлі Веллс і доктор Пол Едмондсон переробили 154 сонети Шекспіра з видання 1609 року в тому порядку, в якому вони, швидше за все, були написані. Додавши сонети з його п’єс, у вчених вийшло 182 сонети, що датуються приблизно 1578 роком.
Шекспір у своїх сонетах зашифрував людей, яких кохав: спершу йшлося про вродливого молодика (Fair Youth), а пізніше — про чорняву панянку (Dark Lady), яка переманила поета від молодика. Водночас дослідники вважали, що ці образи стосуються конкретних людей. Нині ж Веллс та Едмондсон стверджують: вони збірні й позначають кількох людей одночасно.
«Мова сексуальності в деяких сонетах, які виразно адресовані чоловікові, не залишає сумнівів того, що Шекспір був бісексуалом»,
— заявив доктор Едмондсон.
Науковці додають, що всі сонети Шекспіра будуть опубліковані у видавництві Cambridge University Press 10 вересня.
Чому виник інтерес до сексуальної орієнтації Шекспіра?
Ця тема вже багато років викликає інтерес у вчених. З середини 80-х стало популярним говорити про Шекспіра як про гея. Але він був одружений і мав дітей. Хоча деякі з його сонетів адресовані жінці, а інші — чоловікові (як кажуть науковці).
Останній раз дискусія проводилася у 2014 році, і в ній брав участь цей же професор Веллс, який не погоджувався з коментарями запрошеного професора Університетського коледжу Лондона Браяна Віккерса.
Вікерс стверджував, що в огляді книги Times Literary Supplement було неправильно стверджувати, що 119 сонетів Шекспіра були написані в «переважно гомосексуальному контексті».
«Коли поет, якого звуть Вільям, пише вірші з болісною і безсоромною сексуальною відвертістю… не позбавлений підстав висновок, що він може писати з глибини свого власного досвіду»,
— стверджував професор Веллс.
